Іван Никифорович Кравцо́в (; 19 січня 1833, Санкт-Петербург — 25 березня 1895, Одеса) — російський оперний співак (тенор), педагог.
Біографія Народився року в місті Санкт-Петербурзі (нині Росія). Впродовж 1851—1853 років навчався співу у Феліче Ронконі в Санкт-Петербурзі, потім удосконалювався в Італії у Джованні Батіста Рубіні та інших педагогів.
Вперше вийшов на оперну сцену в Неаполі у 1857 році і протягом 1857—1860 років співав в італійських і французьких оперних театрах. У 1860—1861 роках був солістом італійської опери у Санкт-Петербурзі, потім знову виступав в Італії.
З 1867 по 1872 рік співав у Київській опері. 1870 року відкрив у Києві приватну вокальну студію. У 1877—1878 роках викладав у Київському музичному училищі. 1878 року залишив сцену через хворобу очей. Згодом переїхав до Одеси, де викладав спів приватно. Його учнями були Фелікс Ошустович, Марія Дейша-Сіоницька, Михайло Медведєв, Каспар Кржижановский та інші. Помер в Одесі року.
Партії Собінін («Життя за царя» Михайла Глінки); Фауст («Фауст» Шарля Гуно); Манріко («Трубадур» Джузеппе Верді); Альмавіва ( «Севільський цирульник» Джоаккіно Россіні); Полліан («Норма» Вінченцо Белліні).
Література Кравцов Іван Никифорович // ; Лисенко І. М. Кравцов Іван Никифорович // Словник співаків України. — Київ, 1997, сторінки 153—154.