Мі́стки — село в Україні, у Пустомитівській міській територіальній громаді Львівського району Львівської області. Колишній центр місцевого самоврядування — Містківська сільська рада до складу якої входили Містки разом з селами Диб'янки, Малинівка, Полянка. Населення становить 655 осіб.

Географія Відстань від Містків до обласного та районного центру складає 23 км, до центру громади — 7 км, що проходить автошляхом місцевого значення. Відстань до найближчої залізничної станції Глинна-Наварія становить 2 км.

Містки на півночі межують з селом Полянка, на півдні — з Малинівкою, на заході — з Великим Любенем та Малим Любенем і на сході з колишнім селом Лісневичі (нині частина міста Пустомити).

Водойми Води невеличкого потічка протікають через східну частину села та впадають до найбільшої притоки Щирки — річки Бартатівка.

Топоніми За твердженням старожилів, оскільки село розташоване в низовинній місцевості, то навесні, після танення снігів, тут текли струмки та утворювалися заболочені ділянки. Для зручнішого переходу, жителі прокладали через рівчаки містки. Звідси й утворилася назва села — Містки. З часом наголос перейшов на перший склад.

Урбаноніми

У Містках нараховується 12 вулиць:

Бічна Шевченка Джерельна Зелена Лесі Українки Лугова Нова Сільська Спортивна Хмельницького Центральна Франка Шевченка

Населення За даними 1880 року загальна чисельність населення селищної громади — ґміни Містки складала 748 осіб, з них у Малинівці було 14 будинків, де мешкало 130 осіб та у Містках — 61 будинок та 618 осіб відповідно. Склад населення села за релігійним віросповіданням, при загальній чисельності 748 осіб, розподілився наступним чином: 203 римо-католики та 541 греко-католик.

За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року, у селі мешкало 655 осіб.

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними всеукраїнського перепису населення 2001 року: + Мовний склад населення МістківМоваЧисло ос.Відсоток українська 645 98,47 російська 4 0,61 інші 6 0,92+

Історія Перша письмова згадка про село, тоді ще під назвою Підмостки, датується XV століттям, а під нинішньою назвою Містки вперше згадується у документах, датованих 1515 роком.

Тут у своїх рідних Зіткевичів, власників Місток від 1815 року, проводив літні канікули Вінцент Поль, у майбутньому, відомий польський поет.

Наприкінці XIX століття в селі видобувався спеціальний сорт глини, з якої випалювали цеглу безпосередньо в Містках і саме з неї були збудовані стара школа, плебанія та церква.

У південно-західній околиці села залягали поклади каменю, з якого виробляли гіпс у с. Глинна (нині — частина Пустомит). З гіпсу місцеві майстри виготовляли рамки для ікон, фігурки, замазували бочки для квашення капусти, а також використовували його у будівництві.

Близько 1895—1905 років силами громади села збудовано хату-читальню, яка стала осередком культури для місцевих мешканців. У ній знайомилися з друкованим словом газет «Просвіта» і «Свобода», проводилися концерти, вечорниці.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області», село увійшло до складу Пустомитівської міської територіальної громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Пустомитівського району, село увійшло до складу новоствореного Львівського району.

Освіта У селі діє Містківська загальноосвітня школа I—III ступенів (директор — Іван Йосипович Москалюк), а для найменших мешканців села працює дошкільний навчальний заклад на 40 місць.

Дошкільна освіта Силами сільської ради та завдяки бюджетним коштам, виділеними управлінням освіти Львівської обласної ради, у вересні 2015 року в селі розпочато реконструкцію незавершеного будівництва спортзалу під дошкільну установу. І вже менше як за рік, 30 липня 2016 року, відбулося відкриття закладу дошкільної освіти на 40 місць.

Шкільництво: історія та сучасність Містківська загальноосвітня школа I—III ступенів була збудована у 2000 році.

Нині у школі працює 23 вчителі; з них 8 вчителів мають вищу кваліфікаційну категорію, 5 — першу кваліфікаційну категорію, 3 — другу кваліфікаційну категорію, 6 — кваліфікаційну категорію «Спеціаліст» 1 — 9-ий тарифний розряд, а двом вчителям присвоєно педагогічне звання «Старший учитель».

Кожного року в перших числах червня у школі відбувається пришкільний мовний табір під керівництвом педагога-організатора Марії Василівни Журавльової.

Пам'ятки На початку XIX століття в селі діяла парафіяльна церква Святого Миколая. Парафія церкви належала до Щирецького деканату Львівської архідієцезії УГКЦ.

Нині в селі діє церква Покрови Пресвятої Богородиці, яка належить до Пустомитівського Протопресвітерату Львівської архиєпархії Української греко-католицької церкви. Адміністратором парафії Покрову Пресвятої Богородиці є о. Іван Патроник.

Інфраструктура У селі діють: сільська рада, Народний дім, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, стадіон.

У 1996—1997 роках на території села запрацював деревообробний комплекс ПрАТ «Компанія „Світанок“».

Відомі люди о. Василь Глуховецький (24 грудня 1884, Містки — 21 вересня 1968, Буцнів) — церковний і культурно-громадський діяч, священик УГКЦ, адміністратор парафій сіл Борщовичі і Пикуловичі (1916—1918), Мишковичі (1918—1919), Острів (1919—1944). Одружений (9 січня 1916 року) з Іриною Кордубою, донькою довголітнього пароха Містків Петра Кордуби. Сини Глуховецьких Емануїл ( 1917) та Ярослав ( 1918) емігрували до Канади. о. Петро Омелян Кордуба — церковний і культурно-громадський діяч, священик УГКЦ, довголітній парох села Містки (1908—1941 роки). Зиновій Матла — крайовий провідник ОУН ПівдСУЗ (Південно-східних українських земель) у Дніпропетровську (1941—1942).

Примітки

Джерела

Посилання