Чере́пин — село в Україні, у Давидівській сільській територіальній громади Львівського району Львівської області. До 2016 року села Давидів та Черепин були підпорядковані Давидівській сільській раді. Орган місцевого самоврядування — Давидівська сільська рада. Населення становить 277 осіб.

Населення На 1 січня 1939 року в селі мешкало 700 осіб, з них 650 українців-грекокатоликів, 40 українців-римокатоликів, 10 поляків. За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року у селі мешкало 277 осіб.

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року був наступним: + Мовний склад населення с. ЧерепинМоваЧисло ос.Відсоток українська 277 100+

Географія Селом тече річка Черепинка. Біля місцевої школи широколистий ліс.

Історія

27 липня 1386 року руський боярин-феодал Осташко (Станіслав) з Давидова взяв село в заставу за 19 кіп гривень, купив село 1 червня 1410 року за 100 гривень польських сріблаAkta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej: z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie w skutek fundacyi śp. Alexandra hr. Stadnickiego. — T. 2. — Lwów: Druk. Zakł. Nar. im. Ossolińskich, 1870. — 295 s. — І. 61—62, XXVII.. Адам Бонецький стверджував, що село продав Андрій Чурило, власник СтоянцівBoniecki Adam Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Cz. 1. — t. 4, 1904. — S. 34. .

Найпомітнішою постаттю з поміж парохів у Черепині у міжвоєнний період став о. Августин-Климент Цебровський, уродженець Тернопільщини. У 1926 році з поміж п'яти кандидатів митрополича консисторія обрала його на становище пароха. За ініціативи о. Августина було зведено двоповерхову цегляну будівлю читальні «Просвіта» з балконом. Його дружина Олександра організувала дитячий садочок «Сонечко», з допомогою місцевих жінок він успішно діяв у Черепині. Новий парох подбав за національну й культурну просвіту селян, серед яких до цього часу здебільшого душпастирювали священики з москвофільськими поглядами. Для читальні о.Августин придбав понад 350 книг і журналів. Організував також гуртки: драматичний і вокально-танцювальний «Луг», для якого парох с. Черепина придбав 10 духових інструментів. Разом з дружиною заснував магазин господарських товарів, а згодом — кооперативну спілку. Також у міжвоєнний період в селі функціонували осередки українських товариств «Рідна школа» та «Союз українок».

У ніч 3 21 на 22 березня 1944 року близько першої години ночі село Черепин зазнало нападу польської банди, що складався переважно з римо-католиків села Семенівки. Вибиваючи вікна, вони закидали в хати гранати, а тих, хто від жаху вискакував на двір, не усвідомлюючи, що сталося, били прикладами автоматів по головах або розстрілювали. Священика о. Августина Цембровського, побитого і покаліченого (відрізали ніс та вуха, викололи очі), прив'язали до воза і волочили до самого лісництва на гаївці «Тарасів», де згодом розстріляли. Дружину отця — Олександру Цембровську — вбили на місці нападу в селі. Під час нападу загону польських боївкарів на Черепин 13 осіб поранено, загинуло 18 осіб, серед них:

Гавриляк Іван ( 1903) Дацко Пилип ( 1898) Закалюжний Василь ( 1905) Мазур Стефанія ( 1933) Машталір Андрій-Олександр ( 1929) Машталір Ярослава-Анастасія ( 1924) Муха Іван ( 1924) Муцак Іван ( 1922) Наконечний Василь ( 1900) Наконечний Ярослав ( 1923) Сорока Василь ( 1896) Сорока Іван ( 1923) Сорока Йосиф ( 1900) Столяр Андрій ( 1889) о. Цембровський Августин ( 1888) Цембровська Олександра ( 1898) Яремко Катерина ( 1900) Яремко Микола ( 1927)

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області», село увійшло до складу Давидівської сільської територіальної громади]].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Пустомитівського району, село увійшло до складу новоствореного Львівського району.

Пам'ятки, визначні місця дерев'яна церква Стрітення Господнього (УГКЦ), зведена у 1757 році у стилі галицької школи народної архітектури львівськими майстрами-теслями братами Яцком та Антоном Дроздовичами на схилі порослої лісом гори, який стрімко спадає у долину річки. Неподалік від цієї церкви розташована дерев'яна дзвіниця, збудована у 1754 році. Дещо пізніше, у 1831 році з південного боку біля храму встановили невеликий кам'яний хрест. мурований храм святої Ольги (ПЦУ).

Інфраструктура В селі функціює Черепинська початкова загальноосвітня школа I ступеня.

Відомі люди о. Михайло Коновалець (1824 — 4 березня 1887, Зашків) — священик УГКЦ, адміністратор парафії у Черепині (1852—55), тривалий час парох Зашкова, дідо провідника ОУН Євгена КоновальцяDmytro Blazejowskyj Historical Šematism of the Archeparchy of L'viv (1832—1944). — Kyiv: Publishing house «KM Akademia», 2004. — 570 s. — P. 205—206. — ISBN 966-518-225-0. . Наконечний Євген Петрович (1931—2006) — український бібліограф, історик, мовознавець.

Див. також Черепинське поселення

Примітки

Джерела

Посилання