Черка́си — село в Україні, у Щирецькій селищній територіальній громаді Львівського району Львівської області. Орган місцевого самоврядування — Щирецька селищна рада. Населення становить 278 осіб.

Населення За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року у селі мешкало 312 осіб.

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року був наступним: + Мовний склад населення с. ЧеркасиМоваЧисло ос.Відсоток українська 312 100+

Географія Село Черкаси знаходиться на відстані 38 км від обласного центру, 38 км — районного центру та 9 км — від адміністративного центру селищної громади. Межує з селами Кагуїв, Дмитре та Горбачі.

Топоніми Назва села Черкаси походить від однойменної назви міста. У народному переказі розповідається про те, що у період Національно-визвольної війни під проводом гетьмана Богдана Хмельницького три козаки з його загону сподобали собі цю місцевість. «Невдовзі на тому горбочку було збудовано три садиби і потроху почало розбудовуватися село, а так, як ті козаки були вихідцями з Черкас східних, то й назвали поселення Черкасами.

Історія Перша згадка про село Черкаси — 13 липня 1464 року, коли було розмежування сіл Кагуїв, Гонятичі, Черкаси. Це підтверджують і старожили, яким передавали з покоління в покоління інформацію про те, що село Черкаси разом з селом Кагуєвом мали спільну церкву і цвинтар.

У податковому реєстрі 1515 року село згадується як малолюднеZródla dziejowe. — Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — S. 154. .

Черкаси у другій половині XIX –початку XX століття За часів Австро-Угорщини через село було прокладено залізницю і побудовано спеціальну залізничну станцію, яка збереглася до нашого часу. Село стало одним із залізничних вузлів на важливих транспортних шляхах. Саме в той період відбувалась активна розбудова села по іншій стороні від колії. Село стало більш цивілізованим. Із усіх навколишніх сіл люди добирались до села Черкаси, щоб доїхати до Львова або ж Стрия.  

Біля залізничної колії було побудовано гіпсовий завод, який відправляв свою продукцію залізничною колією у різні напрямки. Завод проіснував до 1939 року.

Є згадки про те, що австрійці знайшли у селі цілющі джерела води, яку вони возили для дослідження у Відень. Ця вода справді була цінною, оскільки вони мали задум побудувати на території села санаторій, але через Першу світову війну цей задум не вдалось втілити у реальність.

Черкаси у період до 30-х років XX століття Ще на початку XX століття у Черкасах було споруджено великий фільварок. Його власником був поляк Новосельський. Відомо, що у фільварку працювало багато людей: не лише мешканці Черкас, а також і сусідніх сіл, зокрема Дмитре та Горбачі.

Напередодні Першої світової війни у селі було відкрито двокласну  школу. Це була перша школа у Черкасах. Пізніше вона стала чотирикласною. До початку 1941 року директором цієї школи був Іван Сенюта. Відомо, що уроки велися у той період українською мовою. У період німецької окупації школою керувала вчителька Олена Чайківська.

Біля школи у 1910 році було збудовано капличку на честь святкування 60-ліття скасування панщини. Її спорудив мешканець Черкас, залізничник за професією — Підкович.

Приблизно у 1920-х роках в селі почав розвиватися просвітницький рух, що пов'язано із заснуванням перших товариств «Просвіта».

Молодь часто організовувала так звані «фестини», ставили вистави. Організатором і народним режисером таких вистав був мешканець села Іван Синенький. За кошти, які отримували з вистав, селяни збудували дерев'яний будинок «Просвіти», де була і читальня. Такий культурний осередок був одним із найкращих у довколишніх селах.

Також у селі Черкаси діяв осередок товариства «Луг».

Черкаси після 30-х років XX століття У період більшовицького терору постраждали цілі великі родини, а саме родини Стасенків, Лазуркевичі, Ільківи, Короляки, Синеньківи, Кікеріви. Вони загинули або ж були вивезені до Сибіру радянською владою.

Мешканці села важко згадують період колективізації і створення колгоспів на території села. «Селяни згадують, як не хотіли підписувати заяву до вступу в колгосп, а їх насильно везли в Щирець, і там тримали в холоді та голоді, поки не підписали заяви.

Черкаси за часів незалежної України За роки незалежності в селі було споруджено греко-католицький храм святого Юрія.

До п'ятої річниці Незалежності в селі було встановлено пам'ятник борцям за волю України.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області», село увійшло до складу Щирецької селищної територіальної громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Пустомитівського району, село увійшло до складу новоствореного Львівського району.

Пам'ятки, визначні місця Церква святого влкмч. Юрія, збудована 1995 року. Належить до Львівської митрополії, Львівської архієпархії, Пустомитівського деканату УГКЦ та перебуває в користуванні місцевої парафії святого влкмч. Юрія. Пам'ятник борцям за волю України.

Відомі люди Дуфанець Олексій Федорович (1931—2017) — український художник і педагог. Професор Львівської національної академії мистецтв.

Примітки

Джерела

Посилання