Олекса́ндр Григо́рович Черняхі́вський (ЦДІАК Ф. 127, оп. 1012, спр. 3905, Арк. 641 зв.-642, с. Мазепинці, Васильківський повіт, Київська губернія, Російська імперія, нині Білоцерківського району Київської області — ) — український громадський діяч, лікар-гістолог.
Життєпис Народився року в селі Мазепинці, Васильківського повіту, Київської губернії у родині священника Григорія Івановича і Олександри Петрівни Черняхівських.
1893 року закінчив Третю Київську гімназію та Київський університет. Був учасником літературного гуртка «Плеяда».
Від 1918 року — професор Київського університету.
Організатор медичної секції Українського Наукового Товариства у Києві, перший голова Всеукраїнської спілки лікарів-українців, дійсний член НТШ у Львові, один із авторів «Російсько-українського словника» (Київ, 1920), активний творець української медичної термінології.
Коли українські вчені взялися за організацію Української Академії Наук, Черняхівський став одним із перших медиків Академії — на базі лікарського секції УНТ організував і очолив медичну секцію Української Академії НаукГаніткевич Ярослав Українські вчені-лікарі I пол. XX ст. та їхні наукові школи. — Львів: 2002. — С. 93.. Природничий відділ був частиною Інституту української наукової мови Історико-філологічного відділу ВУАН (головою Історико-філологічного був академік А. Ю. Кримський). Складався з 9 секцій (ботанічна, геологічна, географічна, зоологічна, математична, медична, метеорологічна, фізична, хімічна). З 1923 року О. Черняхівський був головою медичної комісії Інституту української наукової мовиІсторія Академії Наук України 1918—1923. Документи і матеріали. — К.: НБУВ, 1993. — С. 122..
Необхідно відзначити великий внесок Черняхівського в розвиток української медичної термінології, він підготував перший «Латино-український анатомічний словник». Ось що читаємо у Звідомленні Всеукраїнської академії наук за 1923 рік: «Медична комісія, на чолі якої стоїть професор О. Черняхівський, опрацювала матеріали з медичної термінології й переклала на українську мову „Словник міжнародної базальної анатомічної номенклатури“ — Nomina anatomica під ред. О. Ценківського і О. Черняхівського (4 аркуші), що має бути виданий за допомогою державного видавництва протягом року»Історія Академії Наук України 1918—1923. Документи і матеріали. — К.: НБУВ, 1993. — С. 388.. Словник був виданий природничим відділом Інституту наукової мови ВУАН у 1925 році (перевиданий Українським лікарським товариством Північної Америки (УЛТПА) в Детройті (США) в 1971 р.)Ганіткевич Ярослав Історія української медицини в датах та іменах / Наукове товариство ім. Шевченка та ін. — Львів, 2004. — С. 260..
У «Звідомленні Історико-філологічного відділу ВУАН» за 1925 рік зазначено: «Природничий відділ Інституту української наукової мови видав минулого року „Математичний словник (Т.1)“ (Ф. П. Калинович), «Nomina anatomica Ucrainica», закінчується друком „Матеріали до ембріологічної термінології“… інші словники перебувають у стадії підготовчої роботи, до якої по секціях відділу зібрано близько 400000». Словник анатомічної термінології не втратив свого наукового значення, хоч з часу його опрацювання минуло 75 роківІсторія Національної Академії Наук України 1924—1928. Документи і матеріали. — К.: НБУВ, 1998. — С. 239..
Професор О. Черняхівський публікує свої статті в українських та міжнародних наукових виданнях, здобуває визнання провідних європейських вчених, спілкується з С. Рамоном-Кахалем — керівником гістологічного інституту Мадридського університету, лауреатом Нобелівської премії, отримує високу оцінку від нього своєї діяльності.
Наукові праці на медичні теми публікував у збірниках природничо-лікарської секції НТШ, збірнику Київського університету, наукових журналах Києва, Москви, автор популярних брошур для народу.
Разом із дружиною підсудний у сфабрикованому процесі Спілки визволення України (1930).
У 1934—1938 роках працював у Інституті клінічної фізіології АН УРСР та Інституті експериментальної біології і патології НКОЗ УРСР. Проводив дослідження іннервації злоякісних пухлин. Також він дослідив ранню появу олігодендроглії в ембріогенезіВ. В. Галах Науково-дослідна робота О. Г. Черняхівського в інституті експериментальної біології та патології ім. І. Мечникова та інституті клінічної фізіології АН УРСР (1934—1939) Історичні записки: зб. наук. праць / Східноукр. нац. ун-т ім. В. Даля. — Луганськ, 2011. — Вип. 32. — С. 41–46..
Переклади Перекладач художньої та наукової суспільної літератури: «Подорож на Гарц» Генріха Гейне; «Людвіг Фоєрбах» Фрідріха Енгельса (під псевдонімом Будовий); «Розбійники» Фрідріха Шіллера та ін.
Основні праці Пристрій до мірення сили скорочень уразу (uterus) // Зап. НТШ. Т. 2. — Л., 1893; Медично-санітарні замітки з Катеринославщини // Зап. НТШ. Т. 4. — Л., 1894; Неовіталізм і його хиби // Зап. НТШ. Т. 9. — Л., 1896; О влиянии некоторых механических раздражителей на нервные клетки симпатического узла (gang. cervis sup.). — К., 1911; Амебоїзм та пластичність неврона // Зб. мед. секції Укр. наук. т-ва в Києві. — К., 1912. — Кн. 2; Про наукову і популярну літературу на Україні // Українські медичні вісті. — 1918. — Ч. 1; Коморка центральної нервової системи з подвійним зерном // Зб. мед. секції Укр. наук. т-ва в Києві. — К., 1919. — Кн. 1; Матеріали до ембріологічної термінології // Українські медичні вісті. — 1925. — № 2; З наукової подорожі по Германії // Українські медичні вісті. — 1927. — № 8–9.
Родина Чоловік письменниці Людмили Старицької-Черняхівської та батько закатованої сталінською охранкою талановитої письменниці Вероніки Черняхівської.
Примітки
Література
— С. 99—100.
Посилання