Галина Хатчінс, чи Гатчинс, (, до шлюбу Андросович; 9 квітня 1979, Городець — 21 жовтня 2021, Альбукерке) — українська операторка-постановниця та журналістка-розслідувачка. Працювала над понад 30 повно- і короткометражними фільмами та мінісеріалами, включно з , та . Почесна членкиня Американської спілки кінематографістів.
Біографія Народилася 9 квітня 1979 року в Україні, у селі Городець Овруцького району Житомирської області, у родині військового моряка Анатолія та Ольги Андросовичів, мала молодшу сестру. Зростала на радянській військовій базі в Мурманську. З дитинства захоплювалася кіно.
2001 року закінчила Національний аграрний університет з відзнакою. 2005 року здобула ступінь магістра в галузі міжнародної журналістики в Інституті журналістики Київського національного університету. Того ж року одружилася з американцем Меттью Хатчінсом. Працювала журналісткою-розслідувачкою в британських документальних проєктах у Східній Європі. Була асоційованою продюсеркою фільму 2006 року про Леоніда Стадника для .
Переїхала до Сполучених Штатів та зосередилася на кінематографі, працюючи у кіновиробництві та модній фотографії. 2010 року закінчила професійну програму з кіновиробництва театру, кіно і телебачення Університету Каліфорнії в Лос-Анджелесі. Народила сина. З 2013 до 2015 року навчалася в консерваторії Американського інституту кіно, де її ментором був . Дипломний проєкт Хатчінс , знятий режисером Фарзадом Осторвазаде, показали на Міжнародному кінофестивалі Camerimage.
2018 року була однією з перших восьми жінок-кінематографісток, які брали участь у програмі , створеній, щоб надати більші можливості кінематографісткам. 2019 року журнал назвав її «висхідною зіркою» кінематографу. Того ж року отримала нагороду кінофестивалю «Англійська Рів'єра» за найкращу кінематографію короткометражного фільму .
Була спілчанкою Міжнародної кінематографістів (ICG) та Міжнародного працівників театральної сцени (IATSE), напередодні смерті висловлювала підтримку запланованого альянсу через незадовільні умови праці.
Смерть
21 жовтня 2021 року під час знімання фільму «Раст» у Бонанза-Сіті поблизу Санта-Фе, Нью-Мексико, актор Алек Болдвін вистрілив із реквізитної зброї, смертельно поранивши Хатчінс у груди. Режисер Джоел Соуза, що стояв позаду, отримав поранення в плече. У револьвері серед муляжів був бойовий патрон. Галина Хатчінс померла від отриманих травм у лікарні міста Альбукерке.
Вшанування пам'яті 22 жовтня 2021 року Американський інститут кіномистецтва повідомив про створення імені Галини Хатчінс. 23 та 24 жовтня в містах Альбукерке та Бербанк пройшли вечори вшанування пам'яті Хатчінс, організовані місцевими відділеннями IATSE. 14 листопада Американська спілка кінематографістів посмертно нагородила Хатчінс почесним членством «на знак визнання її роботи як кінематографістки».
У березні 2025 року на Hulu вийшов документальний фільм режисерки Рейчел Мейсон про обставини загибелі Хатчінс.
Фільмографія Рік Назва фільму Як операторка-постановницяабо Формат оригінальна українською 2006 World's Tallest man асоційована продюсерка документальний 2010 The Family Business менеджерка виробництва, друга режисерка, акторка короткометражний 2015 The Secret of Joy короткометражний 2015 Hidden короткометражний 2017 The Providers короткометражний 2017 Snowbound повнометражний 2018—2021 A Luv Tale мінісеріал 2019 Darlin також кінооператорка повнометражний 2019 Treacle короткометражний 2020 Archenemy повнометражний 2020 I Am Normal короткометражний 2020 Blindfire Сліпий вогонь повнометражний 2020 To the New Girl відповідальна за освітлення та електрику повнометражний 2021 The Mad Hatter Божевільний капелюшник повнометражний 2021 Sunday's Child короткометражний 2024 Rust Раст повнометражний
Примітки
Посилання