Василь Іванович Корчови́й ( 23 травня 1962, Божиківці) — український скульптор і живописець; член Спілки радянських художників України з 1989 року. Чоловік музикознавиці Олени Корчової.

Біографія Народився 23 травня 1962 року в селі Божківцях (нині Хмельницький район Хмельницької області, Україна). У 1989 році закінчив скульптурний факультет Київського державного художнього інституту (викладачі: Макар Вронський, Володимир Чепелик, Віктор СухенкоДовідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003, сторінка 179.); у 1995 році закінчив асистентуру-стажування (керівник Василь Бородай).

Живе у Києві.

Творчість Працює у галузях станкової і монументальної реалістичної скульптури; займається різьбленням на дереві, інтер'єрними та архітектурними проектами, портретним і пейзажним живописом. Використовує збручанський вапняк, пісковик, бронзу, мармур, граніт. Серед робіт: фонтан «Дракон» (2000; граніт); пам'ятник Григорію Сковороді (2009, Хмельницький); різьблення «Гетьман­­ський трон» (1998); інтер'єри Верховного Суду України (1999); скульптура

«Дана» (1992); «Ярило» (1994; пластилін); «Ор­­фей»(1997, Національна філармонія України; мармур); «Евридіка» (1997, Національна філармонія Укра­їни); фонтан «Амур із лірою» (1997, Національна філармонія Укра­їни); «Оголена» (1998); «Та, яка сидить» (1998); «Клоун» (1998; бронза); «Деметра» (2000; вапняк); «Купальниця» (2001; мармур); «Жива» (2002; бронза); «Портрет» (2004); «Вакханка» (2005); «Літо» (2005); «Торс архаїчний» (2007); «Натура» (2007); «Вівтар Діо­­ніса» (2007; пісковик). </div> живопис «Д. Ма­­заненко» (2001); «Дружина» (2006); «Ве­­ликий Кримський каньйон» (2007); «Ла­­таття» (2009). Брав участь у всеукраїнських мистецьких виставках з 1990-х років. Персональні виставки пройшли у Києві у 2005 році, Львові у 2008 році, Хмельницькому у 2009 році.

Деякі роботи митця зберігаються в Національному музеї у Львові, Музеї Пол­­тавської битви, Хмельницькому художньому музеї.

У серпні 2023 року демонстрація скульптури «Впевнена» у Стрийському парку Львова викликала дискусії — частина львів'ян оцінила її як «огидну» через надлишкову пишність форм та відсутність одягу, натомість окремі мистецтвознавці звинуватили львів'ян у консервативності та травмованості. Конфлікт було підігріто спробою знищення фігури невідомими особами.

Відзнаки Володар Гран-прі Всеукраїнської триєнале «Скульптура-2005»; Переможець конкурсу Київської організации Національної спілки художників України імені Михайла Лисенка «Скульптура року» за 2007 та 2009 роки; Заслужений художник України з 2013 року.

Примітки

Література Василь Корчовий. Скульптура: Каталог. Київ, 2002; 2008; Василь Корчовий // Художники України. Творчо-біографічний альбом-довідник. 3-й випуск. 2005, сторінка 92. — ISBN 966-95504-0-8; Підгора В. Шлях до себе і досконалості // Київ. 2005. № 2; Онищенко В. Вимогливий до творення краси // «Образотворче мистецтво». 2010. № 2/3; Онищенко В. А. Корчовий Василь Іванович //