Роман-Богдан Іванович Малащук (11 листопада 1913 с. Бедриківці, (тепер Заліщицька міська громада, Чортківський район, Тернопільська область) — 9 травня 1991, м. Торонто, Канада) — український громадський і політичний діяч.
Життєпис Народився 11 листопада 1913 року в селі Бедриківці (тепер Заліщицька міська громада, Чортківський район, Тернопільська область).
Навчався на гуманітарному (1934–35) та юридичному (1937–39) факультетах Львівського університету.
У 1931—1934 член Коломийської окружної екзекутиви ОУН, окружний провідник Коломийщини (1935—1937). Також займав посаду провідника студентського сектору Крайової екзекутиви ОУН ЗУЗ (1937—1939). Учасник 7-го конгресу Союзу українських студентських організацій під Польщею (СУСОП) у Львові. Організатор 20-тисячної демонстрації у Львові в 1938 році на підтримку Карпатської України.
У березні 1939 заарештований польською поліцією, звільнений на початку Другої світової війни. Учасник 2-го Великого збору ОУН у Кракові. Входив разом із Василем Куком, Миколою Лемиком та Зеноном Матлою в Штаб похідних груп ОУН(б), у якому займався організацією вишколу.
Улітку 1941 року — співробітник організаційної референтури Проводу ОУН у Львові, в. о. обласного провідника ОУН Станіславщини. У вересні 1941 року заарештований гестапо, до травня 1945 перебував у німецьких концентраційних таборах.
Після звільнення перебував у ФРН, у 1948 році здобув докторат із права в УВУ (Мюнхен). Згодом переїхав до Канади.
Протягом 1945—1968 років — член Головного Суду та Проводу Закордонних частин ОУН, а з 1968-го — член Проводу ОУН. Крім того, він був першим головою (1949—1975) «Ліги визволення України», членом секретаріату Світового конгресу вільних українців (1973—1983) та членом дирекції і редакції видавництва «Гомін України» (Торонто).
Автор спогадів «З книги мого життя» (тт. 1—2, Торонто, 1987—1988).
Примітки
Посилання ЕНЦИКЛОПЕДІЯ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ Архів ОУН Місія «Незалежність»