Каунаська фортеця (лит. Kauno tvirtovė) — багатокутна оборонна система, побудована в 1882—1915 рр. у м. Каунас та його околицях. Всього було побудовано дев'ять фортів:
Перший — в Казлішкяй (лит. Kazliškiai), нині муніципалітет Рінгяудай; Другий — в Юліанаві (лит. Julijanava); Третій — в Сєняві (лит. Seniava); Четвертий — в Рокай (лит. Rokai); П'ятний — в Зуйкінє (лит. Zuikinė); Шостий — в Грічюпісі (лит. Gričiupis); Сьомий — в Ейгуляй (лит. Eiguliai); Восьмий — в Міліконей (лит. Milikoniai); Дев'ятий — на південь від Гіряйте (лит. Giraitė), від 1958 р. музей).
Форти, які розпочали будувати, але залишись незавершеними:
Залізничний (Палемонас) форт — в Палємонасі (лит. Palemonas); Романю (або Десятий) форт — в Ромєйнєй (лит. Romainiai); Марва форт — в Академії (лит. Akademija); Домєйкавос форт — в Домейкаві (лит. Domeikava).
Коменданти (наглядачі) фортеці Бертгольд Павло Васильович (6.8.1882-16.6.1886) , Клем Оскар Карлович (13.9.1887—1889), Чемерзін Олександр Якович (31.8.1892 — 17.6.1899); Гребєнщиков Яків Олександрович (26.7.1899 — 4.3.1904); Неплюєв Володимир Степанович (14.2.1907 — 1.11.1908); Алєксандров Микола Фоміч (27.11.1908 — 6.1.1909); Григор'єв (1909—1915) та інші.
Формування (підрозділи) Ковенська фортеця, як формування кріпосних військ Віленського військового округу (підрозділ Російської імператорської армії), мала у своєму складі:
Кріпосне інженерне управління; господарський комітет; Інженерна дистанція; Управління кріпосної артилерії; Кріпосна повітроплавна рота; Кріпосна саперна рота; Кріпосний військовий телеграф; Кріпосна військово-голубина станція; Майстерна команда; Жандармська команда; Ковенська кріпосна піхотна бригада: управління; 1-й Ковенський кріпосний піхотний полк; 2-й Ковенський кріпосний піхотний полк; 3-й Ковенський кріпосний піхотний полк; 4-й Ковенський кріпосний піхотний полк.
Примітки
Посилання Kauno tvirtovė. Istorija, ekspedicijos, diskusijos