Володимир Васильович Ла́пін ( 23 липня 1915, Воротинськ — 13 травня 2000, Київ) — український художник декоративно-ужиткового мистецтва (фарфор); заслужений діяч мистецтв УРСР з 1974 року.
Біографія Народився року в селі Воротинську (нині Перемишльський район Калузької області, Росія). Брав участь у німецько-радянській війні. Член ВКП(б) з 1942 року. Нагороджений медаллю «За бойові заслуги» (14 вересня 1943), орденами Червоної Зірки (30 серпня 1944), Вітчизняної війни ІІ-го ступеня (6 квітня 1985)Лапин Владимир Васильевич / Память народа. .
1948 року закінчив Одеське художнє училище, де навчався у Михайла Жука, Леоніда Мучника. Працював художником на керамічних підприємствах. Упродовж 1958–1986 років очолював Київський експериментальний кераміко-художній завод, одночасно у 1962–1972 роках обіймав на ньому посаду головного художника. Помер у Києві 13 травня 2000 року.
Творчість Створював фарфорові вази, зокрема: «І мене в сім'ї великій…» (1964); «Тарас Шевченко» (1964); присвячені історичним подіям 50-річчю Великого Жовтня (1967); 300-річчю воз'єднання України з Росією (1954); 100-річчю від дня народження Володимира Леніна (1970). Окремі роботи художника зберігаються у Національномуй музеї українського народного декоративного мистецтва.
Примітки
Література Лапін Володимир Васильович // ; Лапін Володимир Васильович // ;