Залужа́ни (Тата́ри до 7 травня 1946 року) — село в Україні, у Новокалинівській міській територіальній громаді Самбірського району Львівської області.

Розташування Село знаходиться на території Залужанського газоконденсатного родовища, котре було названо його ім'ям. До районного центру міста Самбір — 14 684 м, до центру територіальної громади міста Новий Калинів — 11 км. Сусідні населені пункти:

Клімат Для Залужан характерний теплий та помірно-вологий клімат. У Залужанах протягом року випадає значна кількість опадів. У рік випадає близько 693 мм опадів. Найпосушливіший місяць — лютий з опадами 35 мм. Велика частина опадів випадає в червні, у середньому 95 мм.

Середньорічна температура в Залужанах — 7.8 °C. Найтепліший місяць року — липень з середньою температурою 17.8 °C. Середня температура в січні — -3.8 °C. Це найнижча середня температура протягом року.

Різниця між кількістю опадів між самим сухим і найвологішим місяцем — 60 мм. Середня температура змінюється протягом року на 21.6 °C.

Назва Колишня назва села — Татари, виникло в X столітті; сучасна назва села Залужани — з 1965 року.

Історія села На околиці села досліджено поселення епохи міді (III тисячоліття до н. е.). Історія Міст і Сіл. Том Львівська область, стор.556

У 1537 році за декретом польського короля Сіґізмунда I королева Бона Сфорца, яка фактично керувала державою при своєму престарілому чоловікові, викупила 77 сіл Самбірської економії у кредиторів за 25 025 флоренівІгор Смуток, Леонід Тимошенко. Старий Самбір за інвентарем Самбірського Староства 1585 р.  — Дрогобицький краєзнавчий збірник /Ред.кол. Л.Тимошенко (голов. ред.), Л. Винар, Л. Войтович, Г. Гмітерек та ін. — Вип. XVI. — Дрогобич: Коло, 2012. — С. 434.. Серед цих сіл були Татари.

За Речі Посполитої село входило до Дублянського ключа Самбірської королівської економії.

Після Листопадового зриву українська влада встановлюється в Татарах вже у перших числах листопаду. Вже 10 листопада 1918 року в селі утворено «Комісію громадську», котра перебрала на себе владу. Тимчасовим комісаром «Комісії громадської» був призначений Дідух Іван Федорович. 21 грудня 1918 року в приміщенні школи відбулись перші українські вибори. Було обрано постійного комісара громадського замість тимчасового, заступника комісара, асесорів, радних, членів харчової та земельної комісії. Комісаром було обрано Івана Дідуха. Воювати в Українську Галицьку армію з села пішли Михайло Савчин та Олекса Костюк, а в Армії УНР воював Дмитро Бурко.

1 серпня 1934 року громада села увійшла до складу об'єднаної сільської ґміни Дорожів в Самбірському повіті Львівського воєводства.  

1 квітня 1938 р. село Татари передане з гміни Дорожів Самбірського повіту до гміни ДубляниRozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 4 grudnia 1937 r. o zmianie granic gmin wiejskich Dublany i Dorożów w powiecie samborskim, województwie lwowskim. Dz.U. 1937 nr 86 poz. 622 .

Населення Станом на 2001 рік, населення села налічувало 386 осіб. 1880 1885 1892 1903 1939 1989 2001→ 852↗ 858↘ 853↗ 967↗ 1013↘ 398↘ 386

Церква Різдва Пресвятої Богородиці

Церква у селі вперше згадується в 1565 році. Попередня дерев'яна церква була збудована в 1828 році. Парохами у селі були о. Клімашевський (1825—1840), о. Іоанн Коростенський (1840—1872), який також був секретарем Самбірської Руської РадиА. Заярнюк. Руські патріоти в галицькому селі 1860 — 1870-х років: святоюрці, обрядовці, патерналісти і популісти (На прикладі Самбірської околиці) // Україна модерна. 2003. № 8. С. 113, москвофіл о. Юліан Платек (1875—1895), о. Микола Нестерович (1895—1920).

У 1894 році зведено з дерева існуючий храм Різдва пр. Богородиці, баню і дахи якого у 1909 році покрили бляхою.

У довоєнні роки, з 1920 до 1945 року, парохом села був отець Андрій Бардахівський ( 15 липня 1893 — 27 лютого 1945), який одночасно був деканом Лучанського деканату до самої своєї смертиШематизм єпархії Перемиської на 1936 р., с.67.

До 1946 року парафія села була окремою та входила до Лучанського деканату Перемишльсько-Самбірсько-Сяніцької Єпархії УГКЦ.

Нині парафія с. Залужани є дочірньою до громади Святого Миколая села Лука, Дублянського деканату, Самбірсько-Дрогобицької Єпархії.

21 вересня 2004 року Владика Юліан (Вороновський) очолив святкування 100-ліття церкви. На стіні храму дану подію увіковічнили в таблиці:

Мовні особливості села

У селі побутує говірка наддністрянського говору. Деякі слова та фразеологізми, що вживаються у селі Залужани: бабýня — пестлива назва бабусі; бáки — бакенбарди; бич — батіг; боз — бузок; бо́мки — ґедзі; брама — ворота; бурача́нка — гичка буряків; бузько, бузьок — лелека; ва́р'ят — божевільний; верéта — рядно; ве́льон — фата нареченої; вúдіти — бачити; ви́шка — горище; видро — відро; взьити — взяти; вуянка, вýйна — дружина брата матері; вьєра — віра; гори́чий — гарячий; горнéц — глечик; дев'їть — дев'ять; дьикувати — дякувати; зьвєр — звір; каміні — каміння; квасок — щавель; кýчі — хлів для поросят; малькут — шульга; мамунця — пестлива назва мами; мжúчка — дрібний дощик; насіні — насіння; не́цки — ночви; одинáйціть — одинадцять; памніть, паміть — пам'ять; парканайціть — декілька; підпеньок — опеньок; попил — попіл; пу́льовані (полювання; сажі — сажа; стайня — хлів для худоби; татуньо — пестлива назва батька; толока — гуртова поміч сусідові; тру́мло — труна; фасоля — квасоля; фу́зия — рушниця; цап — козел для різання дров; щістя — щастя;

Відомі уродженці

В Залужанах народилися:

Бурко Дмитро ( 1892 — 1941) — політичний, громадський та військовий діяч, педагог, професор, діяч Пласту,сотник артилерії Дієвоїармії УНР Ріпецький Степан. Українське Січове Стрілецтво (визвольна ідея і збройний чин). — С. 86 .Василь Кучабський. Корпус Січових Стрільців. Воєнно-історичний нарис. Ювілейне видання 1917—1967. — Чикаґо, Друкарня видавництва Миколи Денисюка. 1969. — 663 с. ; Урбан Іван («Директор», «Ошуст», ? — ?) – діяч ОУН, господарський референт при Проводі ОУН; Урбан Осип («Зелений», «Малий Рен», ? — 17 квітня 1947) – сотенний сотні «Булава» у 1944—1945 роках, командир «Чоти організаційних працівників та бойовиків Самбірщини»; Урбан Теодор — вістун 5 сотні Українських Січових Стрільців; Савчин Михайло — вістун 5 сотні Українських Січових Стрільців; Орищак Петро («Микита»; 1922 — 1951) — вояк УПА з боївки «Донського», пораненим захоплений у полон енкаведистами, засуджений до розстрілу в 1950. У 1951 році розстріляний у Дрогобицькій тюрмі; Попіль Микола Йосипович (18 січня 1968 — 19 липня 1987) — воїн-інтернаціоналіст.

Див. також Залужанське газоконденсатне родовище

Література Залужани: Історія та сучасність. Історико — краєзнавчий нарис. Богдан Виханський. Видавництво «Коло» 2004 р.

Примітки

Посилання

Залужани. Спільнота Facebook Церква Різдва пр. Богородиці в селі Залужани Погода в селі Залужани Погода в селі Залужани Географічний словник Королівства Польського Залужанське родовище газу Самбірський район. Залужани