Микола Болкун (рік народження невідомий – 1930 – 1943 рр. – рік смерті невідомий) – український поет.

Біографія Народився Микола Болкун в с. Михля Ізяславського району Хмельницької області у родині священника Юрія Болкуна. Рік народження невідомий, приблизно 1906-1908 рр.

Коли більшовики закрили церкву, родина змушена була переїхати до Вінниці. Там майбутній поет вступає до педагогічного інституту.

В кінці 1930 р. Микола Болкун влаштовується на роботу в Михнівську середню школу, де викладає німецьку мову.

З осені 1941 року Микола працює при редакції Українського видавництва «Заславський вісник».

1942 - німці схопили Болкуна і відправили його до табору примусової праці до в Гановер, до Німеччини. Звідти Микола надсилає листа до Уласа Самчука . Самчук одержав цей лист 16 серпня 1942 р. і розмістив у спогадах. До Німеччини потрапляють і сестра Болкуна Галина, побратим Герась та вагітна дружина Оля, яка народжує на чужині дитину. Пізніше Ольга з дитиною помруть від застуди, так ніколи і не повернувшись до України.

Після звільнення з німецького полону, Микола Болкун їде до Заслава. Він приєднується там до загону УПА, який базувався біля села Михнів у лісі. Надалі доля поета невідома. Скоріш за все він загинув.

У творчому доробку поета кілька віршів, які були надруковані в українських виданнях 1942 – 1944 років: у жіночому журналі «Українка» (Костопіль), «Дорога», у газеті «Костопільський вісник».

У своїх віршах Микола Болкун не лише оспівує рідну Україну та її вірних синів, але й вірить в те, що події Другої світової війни дадуть можливість Україні стати незалежною і вільною від радянської московщини.

Микола Болкун також присвятив поезію Уласу Самчуку, який допомагав йому у скруті і друкував його вірші у рівненському часописі «Волинь». Вважається, що поезія "Друг" присвячена саме Уласові Самчуку: З огнем у скованих зіницях

Стоїть він в гамі злих вітрів.

Його цілують блискавиці

Під гук розкотистий громів.

І чую я, що в серці в нього

Ревуть громи і грає кров…

Він буревію ждав нового –

І прийде він, як дивний зов.(Вперше надруковано: «Дорога», 1943 р., ч. 3, с. 36.)

Примітки

http://slovoprosvity.org/2017/03/16/surmach-vyzvolnyh-zmahan/ https://imuseum.ucoz.ua/news/garjache_serce_v_nas_jake_garjache_serce/2016-02-17-15 https://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Lit/B/Bolkun.html http://bondaruk402055.blogspot.com/p/blog-page_76.html