Мико́ла Іллі́ч Шраг (8 травня 1894, Чернігів — 2 лютого 1970, Львів) — український економіст і громадсько-політичний діяч. Заступник голови Центральної Ради Української Народної Республіки (1917–1918). Доктор економічних наук (1967), теоретик розміщення продуктивних сил і промислових комплексів. Агент НКВД.
Життєпис Був сином відомого українського громадського й політичного діяча Іллі Шрага.
1917 — студент юридичного факультету Московського університету. З 1917 року — заступник голови Центральної Ради Української Народної Республіки.
26.04.1918 — призначений представником Уряду УНР при Уряді Королівства Іспанія.Лист керівників уряду УНР до Президента Ради Міністрів Королівства Іспанії про призначення М. Шрага представником України при уряді Іспанії. Київ, 26 квітня 1918 р. ЦДАВО України, ф. 2592, оп. 1, спр. 53, арк. 7. Мова українська
З 1919 — радник української дипломатичної місії в Будапешті, 1920—1924 — перебував у Відні.
З 1924 року — працівник Харківського товариства робітників і техніків. На 1929—1930 роки — начальник планово-економічного управління (ПЕУ) Вищої ради народного господарства (ВРНГ) Української СРР.
У 1931 році заарештований радянською владою за справою «Українського національного центру». В лютому 1932 року засуджений до шести років позбавлення волі, але в жовтні 1933 року його термін переглянули й випустили з тюрми.
Згідно з документами, знайденими в архівах СБУ, в обмін на волю Шраг добровільно запропонував свої послуги НКВС, і написав багато «доповідних записок». Виконуючи завдання НКВС, водночас користувався великим авторитетом серед опозиційно налаштованої української інтелігенції. Певним позитивним боком його діяльності було те, що в обмін на інформацію він періодично звертався до керівництва НКВС із запитами на звільнення певних культурних діячівАгент по интеллигенции. История профессора, работавшего на НКВД // Радио «Свобода», 21.07.2019.
1945 — скерований у Львівську область, сектор водного планування, за сумісництвом — викладач у ВНЗ Львова та Харкова. У 1952 році закінчив Львівський торгово-економічний інститут.
З 1954 — доцент, 1955 — кандидат економічних наук, доцент кафедри економіки промисловості та організації машинобудування енергетичних підприємств, 1958—1963 — завідувач кафедрою економіки та організації машинобудування і приладобудування, з 1964 — доцент, професор кафедри економіки і організації галузевої промисловості Львівського політехнічного інституту. Автор близько 50 наукових праць про формування, теоретичне обґрунтування та розвиток промислових комплексів. Член наукової ради з економічних проблем в Інституті економіки АН СРСР.
Помер 2 лютого 1970, похований на Личаківському цвинтарі, поле № 45.Лупій Г. В. Львівський історико-культурний музей-заповідник «Личаківський цвинтар»: Путівник. — Львів : Каменяр, 1996. — C. 231. — ISBN 5-7745-0699-1.
Пам'ять У 1992 р. в холі Львівської політехніки відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки, що вшановувала викладачів навчального закладу за внесок у громадське, культурно-освітнє та наукове життя України. Другим — після прізвища Петра Франка — у списку викарбуваних золотом імен стоїть прізвище М. Шрага.
Примітки
Література В. І. Головченко. Шраг Микола Ілліч // Осташко Т. С. Шраг Микола Ілліч // Нові імена. Львівщина та львів'яни. Історико-біографічний енциклопедичний довідник. — Львів, 2004 — С. 426 Тамара Демченко. «У мене чиста совість». Микола Шраг: унікальна доля українського революціонера // День, 24 вересня 2004.
Посилання Шраг М. І. //