Мала́ Білина — село в Україні, у Самбірському районі Львівської області. Населення становить 424 особи. Орган місцевого самоврядування - Новокалинівська міська рада.
Назва Спочатку село мало назву Білівка. За народними переказами, його назвали саме так, тому що води Дністра та Бистриці під час весняного розливу «біліли» під сонячними променями.
Історія Вперше згадується у писемних джерелах в 1442 році.
Рішенням Ген. Радом. сейму від 22 травня 1505 року підтверджено розпорядження польського короля Олександра щодо дарування території на захід від Великої Білини у Самбірському окрузі Перемишльської землі постільничому Федькові Білю та його нащадкам.
Відомо, що у 1508 році в селі вже існувала парафіяльна церква.
Згідно з ревізією 1692 року селом володів 1 шляхтич. Тоді у Малій Білині було 27 кметів. Кількість осілих дворів була 28.Пірко В. О. Галицьке село наприкінці XVII — в першій половині XVIII ст. (історико-економічний нарис за матеріалами Перемишльської землі) / Український культурологічний центр. Донецьке відділення НТШ. — Донецьк, 2006. — С. 130
Після 1–го поділу Польщі 1772 року село Мала Білина відійшла до Австрійської імперії (від 1867 року — Австро-Угорщина). 1918–1919 рр. — під владою ЗУНР, 1919–1939 рр. — Другої польської республіки. Від 1939 року — у складі УРСР. Від червня 1941 року до кінця липня 1944 року — під німецько–фашистською окупацією.
1 серпня 1934 року громада села увійшла до складу об'єднаної сільської ґміни Калинів в Самбірському повіті Львівського воєводства.
До середини 1950–х років у селі та його околицях вели боротьбу загони ОУН–УПА.
Церква Пресвятої Тройці ПЦУ (1671) Дерев'яна церква латинізованого типу розташована на початку села, недалеко від нового мурованого храму.
Теперішня тризрубна безверха будівля, увінчана над навою ліхтарем з маківкою на двосхилому спільному даху збудована у 1671 (1672) році. Ерекційний акт парафії походить з 1672 року. У 1930–х рр. гонтове покриття дахів замінили цинкованою бляхою.
В інтер'єрі внутрішній простір розкрито глибинно, утворюючи вільний анфіладний перехід від одного зрубу до іншого. Бабинець перекритий плоскою стелею, центральний і східний зруби — зрубними склепіннями коробового обриси. Хори влаштовані уздовж стін бабинця і виходять на західну стіну основного зрубу у вигляді вузьких балконів.
Зачинена з 1962 по 1989 роки, при радянській владі. Належала громаді УАПЦ, після об'єднавчого собору (2018 р.) — ПЦУ.
Церква є пам'яткою архітектури національного значення. Священники, які обслуговували парафіюРокиІм'я? — 1801о. Степан Денекевич1801–1811о. Григорій Гілевич1819–1837о. Василь Яновський (1761–11.04.1844)1837 — ?о. Лукаш Тмянський Також в селі є мурована Церква Пресвятої Тройці УГКЦ (2004).
Пам'ятки
Символічна могила пам'яті Українських січових стрільців (1991);
Населення За переписом населення 2001 року, проживали 602 особи, станом на 2016 рік — 423 особи; 2020 — 424 особи, із них — 187 чол. і 237 жін., українці.
Інфраструктура В селі розвідано поклади газу.
Працює філія ТзОВ «Барком», яка розводить свійських тварин, Фермерське господарство «Білина–Агро», ПП Агрофірма «Галичина».
Примітки
Посилання Погода в селі Мала Білина