Герман Іванович Гедройць (, ; близько 1400 року — в Кракові, до 30 жовтня 1439) — литовський князь і церковний діяч XV століття.
За припущенням польського дослідника Яна Тенговського, його батьки сповідували православ'я, а мати являлася дочкою або , або Івана Ольгимонтовича Гольшанського (украй прикметно, що Гольша й Гедрус, міфічні родоначальники Гольшанських й Гедройців, названі в литовсько-руських літописах братами).
Вирішивши присвятити себе християнському служінню, Герман зрікся вотчинних володінь на Русі та Литві й 1419 р. записавсь із купкою земляків до Краківського університету, де осягнув ступінь бакалавра (весною 1426), а згодом — магістра (поч. 1434). У межичассі він спробував через родинні сув'язі з польською королевою Софією Гольшанською одержати папське назначення кустошем у гнезненському костелі, однак даремно (1427): ласка понтифіка виявилась зверненою на куріальних ставлеників, а не на королівського кандидата. Зрештою, в 1433 році Герман вибивсь у каноніки краківської капітули, а 1435 р. став прелатом-схоластиком влоцлавським. Лишень під 1438 р. йому таки вдалось здобути ступінь доктора канонічного права.
Див. також
Петро зі Львова (жемайтський єпископ)
Джерела