Дашкасен () — місто, муніципалітет та столиця Дашкесанського району Азербайджану. Населення становить 10 566 осіб. Муніципалітет складається з міста Дашкесан і села Алунітдаг.

Етимологія Назва міста означає Скелеріз в азербайджанській мові, де daş — означає камінь і kəsən вкорінений в дієслові kəsmək, «різати», таким чином, маючи на увазі те місце, де була зламана скеля.Maria Adelaide Lala Comneno, Pablo Cuneo, Setrag Manoukian. Gharabagh. OEMME Edizioni, 1988, p. 56.

Історія Дашкесанські гори довгий час використовувалися як пасовища. Тут і в Хошбулазі знаходяться найкрасивіші пасовища Південного Кавказу. Хошбулаг був заселений первісними людьми кам'яного віку, основним заняттям яких було полювання. У 3 столітті до нашої ери на пасовища Хошбулаг піднялися люди, які займалися тваринництвом. Традиція дотримується і сьогодні. Дашкесанські літні пасовища знаходяться на висоті 2000 м від рівня моря. Тут оселилися різні племена, що розводили тварин, та будували невеликі вежі, схожі на циклопів, щоб захиститися від нападів. З цього часу Дашкесан повернувся до місця поселення.

Пам'ятки курганного типу поховання, знайдені під час археологічних розкопок, проведених у 1959—1960 рр. на місцях давнього поселення в Дашкесані, свідчать про те, що люди використовували цю територію як літні пасовища, а влітку на ці пасовища був лише один шлях — північний схід, долина річки Кур.

Середньовіччя в Дашкесані характеризується розвитком культурної роботи.

Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року Дашкенс (Кархат) — вірменське село з населенням 544 особиПервая всеобщая перепись населения Российской империи 1897 г. «Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий, по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г.», Санкт-Петербург, 1905, стр. 30Після Другої світової війни Дашкесан перетворився на промислове місто завдяки видобутку залізної руди.Azerbaijan // The Grove Encyclopedia of Islamic Art and Architecture / Edited by Jonathan M. Bloom and Sheila Blair. — Oxford University Press, 2009. — Vol. II. — . P. 239. Почало формуватися на базі тимчасового поселення будівельників і невеликого гірничого поселення, що виникло в період підготовки до розробки найбагатших родовищ залізної руди промислового значення.Эфендизаде Р. М. Архитектура Советского Азербайджана. — Стройиздат, 1986. — С. 124. — 316 с. У 1948 році отримав статус міста.Azerbaijan Soviet Encyclopedia, vol. IV. P. 351. Дашкесанський край дуже багатий на природні ресурси. У період Радянського Союзу активно експлуатувалися так звані стратегічні продукти регіону — залізний камінь, алюміній, кобальт, мармур та інші.

Багато будівель у сучасному Дашкесані були побудовані німецькими військовополоненими під час Другої світової війни. Робітників, які загинули під час будівництва міста, поховано на німецькому цвинтарі вздовж дороги між Дашкесаном і Ґандже.

Географія

Демографічні показники За даними перепису населення 2009 року, у місті проживає 10 566 осіб. З них 5141 чоловік і 5425 жінок.

Економіка

Культура Функціонують: Центральна бібліотека та міська бібліотека № 1 міста, Дашкесанська міська дитяча художня школа, Дашкасанський історико-етнографічний музей, Дашкесанський районний центр Гейдара Алієва, Дашкасанська державна художня галерея,  Дашкесанський міський дитячий садок № 2, Дашкесанські міські діти, ДЮСШ, Дашкесанський районний центр культури.

Освіта У місті працює Дашкесанська міська загальноосвітня школа № 1 імені І.Насімі, Дашкесанська міська загальноосвітня школа № 2 імені А.Мурсалова, Дашкесанська міська загальноосвітня школа № 3 імені Н.Наріманова та Дашкесанська міська загальноосвітня школа № 4 імені С. Вургун.

Транспорт

Відомі жителі

Галерея

Див. також Гянджа Сумгаїт Нахічевань

Примітки

Посилання