Ева Лідія Кароліна Неандер (, ) — шведська журналістка, одна з найвидатніших авторок і поеток 1940-х.
Життєпис Ева Неандер виросла на невеликому острові Меллан Голмен у Гернесанді. Її мати — Емілія Кароліна Неадер, до шлюбу Сванберг, а батько — шкільний інспектор і статистик Ернст Альбін Неандер. Батько помер, коли Еві було 6 років. Через кілька років її мати одружилася знову, ставши Емілією Неандер-Ністрем, й у 1932 році вони переїхали в Бурос. Ева Неандер жила в Буросі до 1939 року, коли сім'я переїхала до Гетеборга. У 1941 році отримала атестат зрілості () у Гетеборзі.
Ева Неандер ніколи не одружувалась.
Взимку 1949 року, подорожуючи, вона відвідала свій старий будинок у . 22 лютого 1950 року 27-річна Ева Неандер зникла, а згодом її знайшли мертвою в льоду озера .
Кар'єра Після періоду навчання в Гетеборзькому університеті, а потім і в Уппсальському університеті, який виявився невдалим, 2 лютого 1943 року Неандер почала працювати в , ґетеборзькому виданні оглядів нехудожньої літератури, після чого перейшла на позицію коректорки у соціал-демократичній газеті Västgöta-Demokraten у Буросі. Саме у Västgöta-Demokraten Неандер розпочала свою письменницьку кар'єру, писала вірші під ім'ям Eva-Caisa Neander, а також кінорецензії та оповідання під іменем . У 1945 році оповідання Неандер під назвою («Загублена») перемогло у конкурсі оповідань від видавництва Åhlén & Åkerlund. Після цього, в 1946 році Ева Неандер почала працювати у тижневику .
Того ж року Неандер розширила своє оповідання до дебютного роману («Туман»). Це її єдиний роман. Попри те, що він похмурий і охоплений страхом, роман має форму епізодичної поезії в прозі, написаної короткими і простими реченнями про чутливу, тонку і незграбну дівчину на ім'я , яка відчайдушно потребує інтимності, але ухиляється від неї. Коли Бітте виростає, це приносить їй лише нові виклики. Вона неначе відокремлена від решти світу туманом, який одночасно лякає і захищає, і поступово дівчина врешті тоне в ньому.
У 1947 році вийшла поетична збірка Еви Неандер («Мертва ідилія». Збірка розкриває вплив шведської поетеси та прозаїкині Карін Боє, яка багато в чому була попередницею Неандер. Після цього вийшли дві збірки оповідань: («Місто») і («Нічні вогні»). У першій збірці середовище героїв історій базується на Гернесанді, де Неандер росла у дитинстві. У другій йдеться про нещасливий шлюб. Другий роман письменниці, («Вода»), який залишився незакінченим, — єдиний твір письменниці, в якому головною героїнею є сильна незалежна жінка, яка хоче жити і не бажає здаватися перед труднощами.
Її творчість була відома за межами Швеції ще за життя.Mortensen, B. M. E. (1950). The Year's Work in Modern Language Studies, 12, 308.
Повторне відкриття Після смерті Неандер про неї забули, як і про її творчість. Однак у 2000-х роках твори Неандер були заново відкриті та перевидані невеликими видавництвами Eolit та Rosenlarv. У 2021 збірку її віршів видало також невелике видавництво Vendels förlag.
Бібліографія (роман) (повість) (поезія) (оповідання) (проза і поезія)
Література
Статті
Книжки
Газетні статті
Примітки
Подальше читання
Eva Neander у бібліографічному словнику