«Біблія короля Вацлава» (, ), також відома як «Біблія Венцеля» або «Біблія Венцеслава» — шеститомне рукописне ілюміноване видання Старого Завіту (від книги Буття до книги пророка Єзекіїля) німецькою мовою, виконане в 1389—1400  роках на замовлення німецького і чеського короля Вацлава IV (також відомий як король Венцеслав, король Венцель). Видання оформлено багато виконаними кольоровими ілюстраціями та прикрасами тексту. Нині перебуває в зібраннях Австрійської національної бібліотеки у Відні.

Опис

Рукопис складається з шести томів, 1176 аркушів пергаменту розміром 53 на 36,5 см, що включають і аркуші, додані в ході робіт з реконструкції та відновлення манускрипту у 1790 році. На кожному аркуші є дві колонки тексту по 36 рядків кожна, на кожній сторінці також є розмальований заголовок і/або буквиця. Особливу художню цінність являють 654 частково визолочених мініатюри, що зображують біблійні сцени, фігури героїв при цьому, як правило, одягнені в повсякденні костюми середини-кінця XIV століття. Для створення манускрипту використано 607 шкур телят.

Рукопис виконано в готичному шрифтовому стилі текстури, що означає, що текст покриває сторінку рівномірно, характерною особливістю цього стилю є специфічна «витягнутість» букв. Розділові знаки практично відсутні, велика літера використовується тільки на початку сторінки. Оригінал манускрипту має значну історичну та культурну цінність і нині доступний для громадськості тільки у вигляді факсимільної копії високої точності. Історики припускають, що, за початковим задумом, планувалося створити повний переклад Старого Завіту, але цьому завадило повалення Вацлава з престолу Чехії в 1400 році.

Імена писарів точно невідомі, але дослідники припускають, що авторами були вісім груп художників і писарів, відповідальних кожен за певну ділянку роботи — зображення мініатюр — нанесення самого тексту тощо. Назви цих артілей відомі сучасним дослідникам (див. ). Найпевніше, автором більшості робіт і основним виконавцем була Артіль майстра на ім'я Франа (Франтішек)G. Schmidt, Malerei bis 1450. Цитата по: K.M. Swoboda (Hrsg.): Gotik in Böhmen, München 1969, S. 167—321andere Namensgebung z.B. bei J. Krasa: Die Handschriften König Wenzels IV. Wien 1971vgl. dazu auch z.B. M. Thomas, G. Schmidt, M. Krieger: Die Bibel des Königs Wenzel. Graz 1989.

Мініатюри «Біблія Вацлава» — одне з найвідоміших зібрань графічних середньовічних європейських мініатюр XIV століття. Мотиви мініатюр надзвичайно різноманітні: створення Господом ЄвиErschaffung Evas, Wenzelsbibel, ÖNB, cod. 2759, fol. 4r (Wenzelsbibel, Bd.1). Zum Aspekt von Frauen als Verführerinnen in der Bibel siehe besonders die einzelnen Artikel zu Eva (Margarete Hubrath), Potifars Frau, Judit, Batseba (Maria Dorninger), zu Phyllis wie kurze Anmerkungen zu Dalila (Irene Erfen) u.a. in: Ulrich Müller/Werner Wunderlich: Verführer, Schurken, Magier. St. Gallen: UVK 2001., купання дівчат, сцени бою і страти, сам король Вацлав із дружиною (імовірно, з Софією)König Wenzel mit Königin (Sophie?), Wenzelsbibel, Wien, Österreichischen Nationalbibliothek, cod. 2759—2764, cod. 2759, Prag, Anfang 15. Jh., Deutsch, fol. 2r (Wenzelsbibel, Bd.1)., і навіть сцени зґвалтування дружини левіта групою язичниківVergewaltigung der Frau des Leviten, Bible moralisée, Österreichischen Nationalbibliothek, cod. 2554, 3= fol. 1*v, fol 65r. Vgl. dazu Stork, Übersetzung, S. 107.. Використано також відверто еротичні мотиви, як, наприклад, ілюстрації, що зображують дівчину-лазни́цю в абсолютно прозорому одязі, що не приховує ліній тіла, яка тримає в руках символ своєї професії — дерев'яні відра і банні віники. Ці мініатюри мають також ілюстративну цінність через достовірне зображення особливостей побуту, одягу, харчування та інших повсякденних життєвих ситуацій XIV століття. Директор Празької інформаційної служби Вацлав Новотний, відкриваючи в Празі постійну виставку репродукцій мініатюр з «Біблії Вацлава», заявив:

Історія створення Протягом усього XIV століття римо-католицька церква активно боролася за владу і вплив на європейців, зокрема й за допомогою жорстокого придушення початків реформаційного руху, а саме заборонами на поширення Біблії рідними мовами населення країн Європи (підтверджуваними прокатоличними монархами цих територій), гоніннями на проповідників не католицького віросповідання. Як король Чехії, Вацлав IV прагнув захистити релігійного реформіста Яна Гуса і його послідовників від спроб католицької церкви оголосити їх єретиками. Празький католицький архієпископ Збінек прямо звинуватив Гуса в єресі, що кидало тінь і на короля. Створення «Біблії Вацлава» стало викликом у відповідь на тиск Римської церкви.

Всі фінансові витрати взяв на себе Мартін Ротлєв (Martin Rotlev), багатий купець, що мав фінансові зв'язки в Люксембурзі. З поваленням Вацлава з престолу 1400 року робо́ти зі створення книги припинилися, і були фактично завершені тільки 1441 року, за велінням імператора Фрідріха III Габсбурга.

Спадкоємність володіння рукописом 1447 — рукописом володіє династія Габсбургів. Упорядкування сторінок рукопису. На сторінках ставиться акронім «AEIOU». 1500 — рукопис відправлено в Гофбург, резиденцію тірольських ерцгерцогів. 1580 — «Біблією Вацлава» володіє австрійський ерцгерцог Фердинанд II. 1665 — тірольська лінія Габсбургів зникає. Рукопис відправляється до Віденської імператорської бібліотеки. 1790—1803 — в очікуванні можливого захоплення в ході наполеонівських воєн створено спрощену копію шеститомного рукопису, покликану збити з пантелику можливих викрадачів. від 1936 року й донині — пронумеровано в рамках віденського Codices Vindobonensis, рукопису надано номер 2759—2764. Зберігається в Австрійській національній бібліотеці.

Ілюстрації

Див. також Біблія Ментеліна

Примітки

Література

Horst Appuhn: Wenzelsbibel: König Wenzels Prachthandschrift der deutschen Bibel. Harenberg, Dortmund 1990, ISBN 3-611-02001-X Katharina Hranitzky: Die schönsten Bilder aus der Wenzelsbibel. ADEVA, Graz 1998, ISBN 3-201-01700-0 Josef Krasa: Die Handschriften König Wenzels IV. Prag 1971 Klaus Priptsch: Mittelalterliche Buchmalerei am Beispiel der Wenzelsbibel in Faksimile. Duisburg 1988 Marcel Thomas, Gerhardt Schmidt: Die Bibel des Königs Wenzel. ADEVA, Graz 1989, ISBN 3-201-01490-7 Julius von Schlosser: Die Bilderhandschriften Königs Wenzel I. In: Jahrbuch der Kunsthistorischen Sammlungen des Allerhöchsten Kaiserhauses, Bd. XIV., Wien 1893, S. 214—251, 266—269 (Digitalisat )

Посилання Wien. Österreichische Nationalbibliothek. Codex Vindobonensis. 2759—2764 Hausarbeit aus dem Institut für Bibliothekswissenschaft Berlin über die Wenzelsbibel (PDF-Datei; 333 kB)