Місто на Магдаленсберг — поселення держави Норик, яке існувало з I ст. до н. е. до середини I ст. н. е. на схилах і на вершині плато гори Магдаленсберг на краю Каринтського Цолльфельда. До і на початковій фазі римської окупації воно було важливим торговим пунктом, особливо для норійського заліза. Поселення було залишено після побудови римського міста Вірунум на Цолльфельді, тому документально розрахунковий період існування міста становить всього близько 90 років.

Найбільш значущою індивідуальною знахідкою є статуя Юнака з Магдаленсберг.

Історія

Початок поселення

У III ст. до н.е. кельтські норики оселилися на території нинішньої Каринтії. Завдяки багатим і високоякісним покладам заліза (ferrum Noricum — нориське залізо) йшла жвава торгівля із Середземноморським регіоном. У 170 р. до н.е. норики уклали договір добросусідства з Римом (hospitium publicum). Торгові відносини привели до того, що в середині I ст. до н.е. римські торговці оселилися на Магдаленсберзі і заснували там ринок (emporium).

Вони обрали це місце тому, що на Магдалененсберзі або розташовувалась резиденція правителя Норика, або там було святилище на вершині, під охороною якого вони хотіли перебувати, а резиденція правителя Норика була неподалік. Однак до сьогодні на Магдаленсберзі не відомо жодного кельтського поселення, яке б за концентрацією розкопок можна віднести до римської епохи. У будь-якому випадку, місце знаходилося в безпосередній близькості від родовищ залізної руди в Гертшицталі (Hüttenberger Erzberg) і в Леллінгу.

Перші розкопки на північній стороні гори 2006 року дозволили датувати один з кількох мурів, видимих у цьому районі, періодом між 40 і 30 роками до н.е. Мур зроблений із землі і не має стінок-оболонок чи дерев'яних балок. Перед муром розташовані рів і контркарп. Мур нагадує тип фекамп, який в основному можна знайти в пізньокельтській центральній і північній Франції.

Про початкову фазу римського ринку відомо небагато. Ймовірно, це було в основному місцем виплавки норійського заліза та простої торгівлі. На важливість ринку вже в той час вказує замовлення статуї Юнака з Магдаленсберг двома торговцями, яке відбулося в цей час.

Торгівля з Римом суттєво розгорнулася приблизно в середині I ст. н.е. Вважається, що причинами були високий попит на зброю та інші товари внаслідок галльських походів Цезаря та громадянських війн, що почалися після них. Приблизно у той час у поселенні було створено форум. Він був оточений будинками, так званими табернами; деякі з яких були заглиблені в землю і слугували складами, офісами та квартирами. З західного боку була побудована базиліка, яка виконувала функцію терм. На східній вузькій стороні стояла Торгова базиліка розмірами 30×17м. Це розташування на південному схилі під зоною вершини за своїм планом відповідає італійським моделям і є унікальним у внутрішніх Східних Альпах. Цим періодам будівництва до правління Августа та його раннього періоду правління слідують ще три: зрілий Август, пізній Август-ранній Тиберій і ранній Клавдій.

У 20-х роках до н.е. норики збудували укріплення з центральним святилищем на плато вершини, як вважається з пропагандистсько-репрезентативною метою. Дизайн будівель торговців у цей час говорить про матеріальне і культурне процвітання. Будинки побудовані за технологією стін з штукатуркою та пофарбовані зсередини. Особливої уваги заслуговують фрески в другому і третьому помпейському стилі (близько 20 р. до н.е.) з міфологічними та буколічними мотивами.

Процвітання купців відбивалось і на решті їхнього способу життя: за італійськими звичаями вони вживали серед іншого імпортні гарум (гострий рибний соус), оливки і вино, які подавали в бронзовому, скляному та терра-сигілатному посуді. З портретних скульптур, найдавніших на території нинішньої Австрії, можна зробити висновок про наявність римських скульпторів. Портрети норійських жінок і написи з кельтськими іменами показують, що місцеві жителі брали активну участь у римській культурі. Крім торгівлі існувало екстенсивне виробництво товарів. У кварталі на схід від форуму розташовувалися цехи з обробки кольорових металів (ймовірно, переважно латуні). Тут виготовляли фібули, пряжки для ременів та інші вироби для місцевого використання, а також для експорту в межах Норики.

Римська окупація

Включення держави Норик до складу Римської імперії 16/15 р. до н.е. відбувалось мирно. В результаті нориські традиції та племінні структури значною мірою збереглися. Для міста на Магдаленсберг інтеграція була пов'язана з оновленням. Воно стало політичним центром римських Східних Альп. Це передбачало масштабні будівельні роботи. Можливо, попередні будівлі були пошкоджені чи зруйновані під час землетрусу між 10 і 20 роками нашої ери (що не зафіксований в джерелах). У площі форуму відбулися значні зміни: засипані таберни на північному заході, а на цьому місці збудовано преторій. Базиліку торговців на східній стороні прибрали, а вільний простір збільшили. У табернах на східній стороні попередні льохові будівлі доповнювалися наземними спорудами.

За часів Тиберія з північного боку був побудований подіумний храм, спочатку з чотириколонним фасадом. За цей час у східній зоні форуму сталася велика пожежа, яка знищила переважно житлові будинки та складські приміщення. У період раннього Клавдія розпочалася перебудова храму на периптер із шестиколонним фасадом, але її вже не було завершено. Майстерні кольорових металів на схід від форуму були значною мірою замінені житловими будинками, а доступ до них проходив по вулиці з форуму, що вела до подвійних воріт на східному краю гірської западини.

На південно-західній терасі від форуму було зведено велику будівлю терм, яка замінила початкові терми на форумі, що були переобладнані на представницьку будівлю. На східній частині південного схилу було побудовано великі двоповерхові житлові будинки з житловими площами до 150 м².

За цей час місто збільшилося приблизно на 3 км². Населення, ймовірно, становило від 3000 до 5000 осіб.

Залишення поселення Знахідки в районі міста закінчуються серединою I ст.н.е., за винятком святилища на вершині гори, де є знахідки, що відносяться до пізньої античності. Поселення було покинуто досить швидко, а ряд будівель, такі як храм, залишилися недобудованими. Місто було замінено муніципієм Клавдієм Вірунумом, розташованим безпосередньо біля підніжжя гори у Цолльфельді, який був створений наприкінці 40-х років н.е. на місці невеликого придорожного поселення. Це поселення розташовувалось на важливій центрально-нориській дорозі від Дунаю до Італії, і від нього вів шлях вів до Магдаленсберг.

Як і багато інших подібних міст у нових провінціях, Вірунум був запланованим заснуванням як автономне римське місто і взяв на себе роль столиці і, можливо, також назву міста на Магдаленсберг.

Назва міста Назва міста на Магдаленсберг джерелами не передається. Існують дві теорії щодо назви міста.

Одна з теорій бачить у місті на Магдаленсберзі місто Норею, де відбулася битва при Нореї між римлянами і тевтонцями і яке згадується Цезарем. Проти цієї тези свідчить відсутність знахідок на Магдаленсберзі з другого століття до нашої ери, коли вже згадується Норея. Останнім часом ця теза втрачає схвалення.

Все більше на перший план виступає припущення, що місто на Магдаленсберзі мало назву його наступника у Цолльфельді — Вірунум. З одного боку, щойно заснований римський муніципій часто переймав назви своїх поселень-предтеч, які були переважно на пагорбах, з іншого боку, у притворі представницького будинку було знайдено фрагмент таблички з написом, на якій букви VIRVN […] можна прочитати в останньому рядку. Оскільки присвята зазвичай розташована у цьому місці тексту, це припускає значення VIRVN [ensis] або VIRVN [um]. Герхард Добеш зміг показати, що легенда про заснування Вірунума, передана в пізньоантичних джерелах, посилається на місто на Магдаленсберзі через опис місця розташування.

Отто Х.Урбан, навпаки, вважає можливою зміну назви з Норея на Вірунум.

Економіка

Місто було головним центром торгівлі норійським залізом з Римською імперією. Тут залізо з району Хюттенберг частково перероблялося і продавалося в гуртових масштабах. Знайдені круглі зливки (anuli), залізні зливки у формі ковадла (incudes), дископодібні залізні зливки (disci), сокири (secures), гачки і скоби (Unci), цвяхи, ножі, стамески, молотки, сітка тощо. Також торгували виробами з кольорових металів, які тут виготовляли. Вони були призначені для використання нориками, але також потрапляли до Італії. Крім того, тут обробляли золото та гірський кришталь та торгували ними.

Імпортували італійську кераміку, скляні посудини та металеві предмети.

Про наявність ряду верхньоіталійських торгових будинків свідчать багато збережених врізаних написів, ярликів гаманців (tesserae nummulariae) та облікових знаків (calculi). Покупці приходили з Риму, з італійських сільських міст і, насамперед, з Аквілеї.

При розкопках знайдені монети майже всіх номіналів римських монет пізньої республіки та ранньої імперської доби, а також норійські великі та дрібні срібні монети, що існували з першої половини І століття до нашої ери.

Споруди на вершині гори

На вершині гори було кельтське святилище, яке було оточене монументальним укріпленням, але практично ніякі розкопки тут не були законсервовані над землею. По дорозі до церкви видно лише кілька залишків стіни 30-метрового шлангового затвора та переднього ящика. По обидва боки стояли могутні бастіони. Перед воротами був розташований гласис розмірами 90×30 м. Вершинне плато було оточене подвійним кільцем стін. Зовнішні стіни були в основі до 2,1 м товщиною. Між стінами була траншея шириною до трьох метрів. Усередині цього укріплення було третє стінне кільце з третьою брамою. Ворота, ймовірно, мали мармурові фасади.

Розміри стін, технологія стін і види розчину свідчать про те, що комплекс був побудований римськими фортечними архітекторами. Комплекс був побудований в період до 20 р. до н.е. У пізній августо-тиберійський період він був зруйнований або розібраний. Невідомо чи комплекс був зруйнований після римської окупації 15 р. до н.е або під час землетрусу невдовзі після цього (про який висловлено припущення) і — оскільки він більше не функціонально не використовувався — більше не відбудовувався.

У місцевості на захід від церкви було розкопано споруду з кам'яним фундаментом на 50 см вище поверхні скелі, який був вкритий жовтим глинистим розчином. У скелі зроблені отвори під колоди, всередині ділянки є два котловани 1,5 м глибини. Вони були ретельно закопані й покриті мармуровими плитами. Знахідку, можливо, можна реконструювати як криту будівлю з двома ямами, подібну до пізньокельтських святилищ у Гурне-сюр-Аронді та Асі-Романс.

В районі церкви знаходився подіумний храм, реконструйований після аварійних розкопок у 2006 році таким чином: скеля на площі 25,5×16,5 м була горизонтально і вертикально випрямлена сплюснута так, що утворює приблизно на 2 м підняту платформу. Поверх неї споруджено подіум, облицьований крейгерським мармуром як скельні стіни, а підлога вкрита плитами. Через пропорції (подіум довжиною 85 римських футів, шириною 55 футів і висотою 7 футів) подіумний храм мав бути шестиколонним і доступним через сходи на заході. Старші знахідки з вершини, наприклад, човнаря (глиняну скульптуру слід розуміти як вотивну жертву), фрагмент жертовної чаші, частини статуї ризи, черепицю, антефікси, фрагменти карнизів тощо, можна також віднести до цієї будівлі. Ймовірно, тут помістили й Юнака з Магдаленсберга. Приблизно датою будівництва вважається час після середини І століття до нашої ери. Святилище використовувалося до пізньої античності, на відміну від решти міста.

Комплекс також можна трактувати як королівську резиденцію, хоча це залишається лише гіпотезою тому, що збереглися лише фундаменти стіни. Через розміри споруди та залучення римських архітекторів, те, що власником комплексу був лише король Норіки, ставиться під питання.

Будівлі навколо форуму