Бобе́рка — село у Карпатах, у Боринській селищній територіальній громаді Самбірського району Львівської області України. Село розташоване на території Регіонального ландшафтного парку «Надсянського». Населення становить 1203 осіб (2001 р.).

Географія Боберка розташована в межах Стрийсько-Сянської Верховини, що у Східних Карпатах. Село простягається з південного сходу на північний захід на понад 6 км у долині між двома гірськими хребтами. З південного заходу до долини прилягає хребет Червоний Верх з найвищою точкою — горою Мархітиной (826 м), а з півночного сходу та півночі — невисокий слабозаліснений хребет з висотами 600—700 м. Вздовж північно-східних околись села проходить Головний європейський вододіл.

Село розташоване на берегех річки Ріки, яка протікає вздовж долини на північний захід. Річка є притокою річки Сян, яка у свою чергу впадає у Віслу. За 6 км на південний схід від центральної частини Боберки лежить село Шандровець, а за 3 км на північний схід — Дністрик-Дубовий. Районний центр — місто Турка — розташований за 14 км на південний схід. Впритул до села з заходу підходить українсько-польський кордон.

Історія Село Боберка засноване 1537 року краківським воєводою Петром Кмітою над притокою Сяна р. БоберкаТак зазначено в різномовних брошурах про РЛПН, випущених за підтримкою ЮНЕСКО. Можливо, це стара назва річки, яка в наш час називається Річкою.. Привілей на село отримав солтис Іван Вольоша. Перші тризрубні церкви бойківського типу у Боберці були побудовані в XVI—XVII століттях.

У Боберці було велике муроване дворище (де до 2004 року була розміщена школа) і парк XIX століття.

У Боберці 1885 році побував відомий український письменник Іван Франко.

З 1 серпня 1934 року відповідно до закону про самоврядування (23 березня 1933 року) увійшло до складу сільської гміни Ломна .

На відміну від інших прикордонних сіл, населення Боберки не постраждало внаслідок операції «очищення прикордонної смуги», що проводилася після 1939 р.

По завершенні Другої світової війни радянські окупанти розгорнули боротьбу з патріотами армії УПА. Згодом 1969 року встановили обеліск у пам'ять про 47 селян, загиблих у боротьбі з повстанцями та в радянсько-німецькій війніІсторія міст і сіл Української РСР. Львівська область/ — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — С. 691.

У межах примусової колективізації влада СРСР створила на всю сільраду колгосп «Радянський прикордонник» з центром у Боберці. Він працював до розпаду Союзу.

5 квітня 2019 року до Національного музею «Тюрма на Лонцького» у Львові передали архів УПА, знайдений в околицях села.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області», село увійшло до складу Боринської селищної територіальної громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Турківського району, село увійшло до складу новоствореного Самбірського району.

Пам'ятки У селі збереглася традиційна дерев'яна бойківська забудова та пилорами, млин, старі мости, є багато придорожніх капличок та хрестів.

В околицях села є кам'яні розсипи та оліготрофне болото.

Церкви

У 1914 р. в частині села, яка зветься Боберкою Долішньою, на цвинтарі побудована церква святого архистратига Михаїла (Положення ризи Пресвятої Богородиці). Дерев'яна хрещата будівля в неукраїнському стилі, зведена на мурованім з каменя цоколі. Оточує церкву піддашшя оперте на профільовані виступи вінців зрубів. 1960—1989 рр. — замкнена. У храмі збереглися запрестольна ікона Покрови Пресвятої Богородиці (1759 р.) і «Євангеліє» львівського видавництва 1743 р.

У іншій частині села — Боберці Горішній, в 1913 р. споруджено церкву Вознесіння Господнього. Тут зберігають церковні книги львівського друку, датовані 1623 і 1737 роками. А також у храмі є предмети церковного вистрою з розібраних церков у селах Локіть та Дидьова (нині не існують). Орієнтована вівтарем на північ. Дерев'яна хрещата церква в неукраїнському стилі, зведена на мурованім з каменю цоколі. При вівтарі по обидва боки розташовані прямокутні захристії. Оточує церкву піддашшя, оперте на профільовані виступи вінців зрубів. Стіни підопасання, надопасання та восьмерика ошальовані вертикально дошками і лиштвами. 1962—1989 рр. — .

Господарство У радянські часи тодішній колгосп «Радянський прикордонник» (2139 га сільгоспугідь, 916 гектарів орної землі та 740 гектарів лісу) спеціалізувався на вівчарстві і м'ясному тваринництві. Працювала швейна майстерня.

Населення 1880 — 1168 (у тому числі 14 римо-католиків, 1109 греко-католиків і 35 юдеїв)Боберка в «Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innyh krajów słowiańskich », druk «Wieku» Nowy-Świat Nr 59, Warszawa 1880. 1921 — 1512 мешканців. 1939  — 2110 мешканців (2020 українців, 30 поляків і 60 євреїв)Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 . — Вісбаден, 1983. — с. 96.. 1989 — 1364 (644 чоловіків, 720 жінок)Головне управління статистики Львівській області 2001 — 1203Облікова картка Боберка на сайті Верховної Ради України.

Відомі мешканці Народились Глушкевич Маріян Феофілович — галицький громадський діяч і поет-модерніст москвофільського напряму.

Соціальна сфера У селі функціонує одинадцятирічний НВК, народний дім, ФАП (зачинено), бібліотека, поштове відділення. У радянські часи була їдальня, чотири крамниці.

Клімат Середньорічна температура повітря — 7,9 °C Відносна вологість повітря — 69,7 % Середня швидкість вітру — 3,8 м/с

Див. також Бойки Бойківщина Галичина Регіональний ландшафтний парк «Надсянський»

Примітки

Література

«Регіональний ландшафтний парк „Надсянський“», Фундація Збереження Біорізноманіття Східних Карпат (ECBC) ЮНЕСКО та Карпатський Фонд, 2005.

Посилання Погода в селі Боберка Надсянський регіональний ландшафтний парк Боберка на карті України