UB40 — найуспішніший регі-гурт за всю історію популярної музики, як за продажем дисків (більше 70 мільйонів примірників), місцями в чартах так і за гастрольним календарем. За майже сорокарічну кар'єру їм довелося виступати в переповнених концертних залах по всьому світу, бути головними виконавцями на регі-фестивалі на Ямайці, сприяти популяризації жанру регі в Південній Америці і Росії. 2006 року їхній альбом Who You Fighting For? номіновано на премію Греммі (категорія «Регі»).
Створена 1978 року в Бірмінгемі, спочатку виступала на розігріві в англо-американського колективу The Pretenders. Їхній перший альбом 1980 року став платиновим і досяг другого місця в чартах. 1983 року підкорили американських слухачів з кавер-версією нілдаймондівського хіта Red Red Wine, а через десять років протягом семи тижнів займали перше місце Billboard Hot 100 з переспівуванням балади Елвіса Преслі «(I Can't Help) Falling in Love with You».
Назва гурту походить від назви реєстраційної форми для отримання — Unemployment Benefit, Form 40.
Історія гурту
Перші кроки Усі учасники UB40 були знайомими ще зі шкільних часів. Браян Треверс купив за накопичені гроші свій перший саксофон, коли працював учнем електрика. Звільнившись із роботи, він разом із Джиммі Брауном, Ерлом Фолконером та організував гурт. Ще не навчившись грати на музичних інструментах, учасники UB40 роз'їжджали Бірмінгемом і розклеювали на стінах рекламні плакати гурту. Звучання UB40 сформувалось під час тривалих репетицій у різних приміщеннях Бірмінгема. Перший виступ відбувся 9 лютого 1979 року в пабі «Заєць та мисливські собаки», де відзначався день народження їхнього спільного друга.
Signing Off (1980) Прорив стався, коли Кріссі Хайнд побачила їхній виступ у пабі і надала їм можливість грати на «розігріві» у свого гурту The Pretenders. Перший сингл UB40 King/Food for Thought вийшов на Graduate Records, місцевому незалежному лейблі, і досяг 4-го місця у відповідному списку.
Перший альбом отримав назву (малося на увазі, що учасників гурту викреслили зі списку тих, хто отримує допомогу з безробіття). Його записано в маленькій квартирі у Бірмінгемі. Частину матеріалу записано в саду, тому, за словами Нормана Гассана, на деяких звукових доріжках можна почути спів птахів. Signing Off надійшов у продаж 29 серпня 1980 року і дістався 2-го місця в альбомному чарті; його сертифіковано як «платиновий» диск.
У музичному плані перші три альбоми є звуковими ландшафтами характерними для виконавців регі і дабу. Стиль секції духових інструментів навмисно наближено до звучання «допотопних» карибських оркестрів. Тексти пісень перевантажено агресивною критикою соціально-політичної ситуації у Великій Британії того часу і прямими атаками на тетчеризм.
На піку популярності Після великого успіху у Великій Британії UB40 досягли популярності і в США, випустивши 1983 року альбом кавер-версій пісень інших виконавців (музичних ідолів гурту) . Цей альбом вважають поворотним пунктом до більш комерційного звучання. Через три роки виступили на благодійному концерті у Бірмінгемі.
У серпні 1986 побачив світ альбом , що зачіпає теми злиднів і безробіття, який потрапив у топ-10 альбомних чартів Великої Британії. Багато критиків вважають його одним з кращих у дискографії гурту (на Allmusic виставлено чотири з половиною зірки з п'яти можливих). Композицію написано на підтримку чорношкірих музикантів ПАР. Тоді в цій південноафриканській країні ще діяв режим апартеїду, а прем'єр-міністр Великої Британії Маргарет Тетчер називала Нельсона Манделу «небезпечним терористом». Диск випущено в Радянському Союзі фірмою «Мелодія» за ліцензією . У листопаді 1986 UB40 дали концерт в Лужниках, на якому вперше в СРСР дозволили глядачам танцювати, правда на місцях згідно з купленими квитками.
1987 року Рей «Пабло» Фолконер, продюсер UB40, загинув в автомобільній катастрофі. Ерла Фолконера засудили до шести місяців ув'язнення, оскільки він перебував за кермом автомобіля, який врізався в стіну фабрики в Бірмінгемі.
1988 року UB40 здійснили тривалий світовий тур, виступивши в Австралії, Японії та Південній Америці. У липні того ж року, разом з іншими найпопулярнішими на той момент виконавцями, взяли участь у концерті («Свободу Нельсону Манделі») на стадіоні Вемблі в Лондоні. Цю музичну подію дивилися мільйони телеглядачів у багатьох країнах світу (зокрема й у Радянському Союзі) в прямому ефірі. Після цього зріс інтерес любителім музики до гурту і в США: альбом (1989) увійшов до Billboard's Top 20 і дав кілька хітів (Kingston Town, Here I Am (Come And Take Me), Homely Girl, The Way You Do The Things You Do).
На початку 1990-х років UB40 зробили спільну роботу I'll Be Your Baby Tonight з Робертом Палмером.
До 1994, після виходу успішного диска (1993), UB40 зменшили гастрольні обороти (перед цим вони виступили в Південній Африці, де на їхніх концертах побувало загалом 250 000 глядачів) Официальный сайт UB40. Подальша творча пауза була заповнена роботою музикантів над власними проєктами: Алі Кемпбелл записав на Ямайці сольний альбом Big Love, а також, разом зі своїм братом Робіном, брав участь у записі хіта Baby Come Back Пето Бентона. Ерл Фолконер зайнявся продюсерською діяльністю.
2000-ні
2002 року фірма Virgin Records випустила збірку кращих пісень з пояснювальною статтею Робіна Кемпбелла. Наступний студійний альбом (2003) містив пісню Swing Low, використану як офіційна тема Кубка світу з регбі того ж року. Диск 2005 року номіновано на премію Греммі як регі-альбом 2006 року. Він відрізняється більшою політизованістю в дусі 80-х. Випущений фірмою Rhino Records у США. 2007 року UB40 виступили як головний гурт на Live Earth concert, який проходив недалеко від Йоганнесбурга. 24 січня 2008 в засобах масової інформації оголошено, що Алі Кемпбелл, після 30 років роботи, йде з гурту. Спочатку казали, що він хоче зосередитися на сольній роботі; однак пізніше співак заявив, що йде через розбіжності з менеджментом і фінансові проблеми. Решта п'ятеро учасників UB40 прокоментували це рішення: «Алі свою сольну кар'єру вважав для себе важливішою, ніж продовження роботи в колективі. Все дуже просто.» У деяких бірмінгемських газетах також повідомлялося, що Максі Пріст стане новим основним вокалістом гурту і запише кавер-версію пісні Боба Марлі . Статті ґрунтувалися на інформації з джерел «близьких до гурту». Пріст приєднався до UB40 під час їхнього туру 2007 року, який завершувався в Бірмінгемі в грудні (квитки були повністю розкуплені) . Інші місцеві газети повідомляли, що Максі Пріст стане новим фронтменом UB40, проте заява прес-секретаря гурту спростувала ці твердження. У ній говорилося: «Максі співпрацює з музикантами UB40, але ніякого рішення по заміну ним Алі Кемпбелла не прийнято. Повідомлення не зовсім точні — просто він запрошений для запису кількох пісень.»
У квітні 2008 по BBC повідомили, що в колектив приходить Дункан Кемпбелл, а регі-співак Максі Пріст також залишається для ущільнення складу на час гастролей. Приблизно в цей же час виходить новий альбом , записаний ще звичним (з Алі Кемпбеллом) складом. Диск вийшов у вигляді безкоштовного додатку до газети The Mail on Sunday 4 травня 2008, розпроданої в кількості близько 300000 примірників. Це призвело до того що в день виходу повного сімнадцятидоріжкового варіанту альбому Роздрібна торгівля відмовлялася завозити його на склади. Через це диск не увійшов у топ-75 Великої Британії, дійшовши до 84 місця, тоді як усі попередні входили в топ-50. Наступним альбомом стала збірка (3-е місце в чарті Великої Британії), що вийшла на EMI — колекція пісень із серії Labour of Love.
2008 року гурт зробив кілька гастрольних турів країною. Потім виступив у США, вперше в . Під час туру по США UB40 запропонували фанам записи концерту на USB-флешнакопичувачах (з пластиковими браслетами), а також ремікси даб-сесій і фотографії. 2009 року UB40 випустили новий альбом із серії Labour of Love, записаний з новим вокалістом — Дунканом Кемпбеллом.
12 червня 2010 зіграли єдиний концерт під час автоперегонів 24 години Ле-Мана. Виконано такі номери: , Can't Help Falling in Love та .
Склад
Поточний склад
Джиммі Браун — ударні (від 1978) Робін Кемпбелл — гітара, вокал (від 1978) Ерл Фолконер — бас-гітара (від 1978) Норман Гассан — перкусія, тромбон, вокал (від 1978) Дункан Кемпбелл — вокал (від 2008)
Колишні учасники
Алі Кемпбелл — гітара, вокал (1978—2008) Міккі Верч'ю — клавішні (1978—2008) Браян Треверс — саксофон (1978—2021, помер у 2021) Астро — труба, вокал (1978—2013, помер у 2021)
Дискографія
Студійні альбоми
Концертні альбоми
1983: UB40 Live 1987: UB40 СССР.Live in Moscow 1998: UB40 Present the Dancehall Album 2007: Live at Montreux 2002 2008: The Lost Tapes — Live at the Venue 1980 2009: lIVE 2002 Arena: 12/12/2009 2016: Unplugged
Сингли РікСинглиМісце в чартіВелика БританіяСШАФРН1980King / Food for Thought4 - -1980My Way of Thinking / I Think It's Going to Rain6 - -1980The Earth Dies Screaming / Dream a Lie10 - -1981Don't Let It Pass You By / Don't Slow Down16 - -1981One in Ten7 - -1982I Won't Close My Eyes32 - -1982Love Is All Is Alright29 - -1982So Here I Am25 - -1983Red Red Wine11121983Please Don't Make Me Cry10 -591983Many Rivers to Cross16 - -1984Cherry Oh Baby12 - -1984If It Happens Again9 - -1985I Got You Babe (UB40 featuring Chrissie Hynde)128151985Don't Break My Heart3 - -1986Sing Our Own Song5 -441987Rat in Mi Kitchen12 - -1987Watchdogs39 - -1987Maybe Tomorrow14 - -1987Reckless (Afrika Bambaataa & UB40)17 - -1988Breakfast in Bed (UB40 featuring Chrissie Hynde)6 -401988Where Did I Go Wrong26 - -1989Homely Girl6 - -1990Kingston Town4 -51990Wear You to the Ball35 - -1990I'll Be Your Baby Tonight (Robert Palmer & UB40)6 -141990Impossible Love47 -551991The Way You Do the Things You Do496531991Here I Am (Come Take Me)467581993Can't Help Falling in Love1121993Higher Ground845211993Bring Me Your Cup24 -521994C'est La Vie37 - -1994Reggae Music28 - -1995Until My Dying Day15 -881997Tell Me It Is True14 -891998Come Back Darling10 - -1998Holly Holy31 - -1999The Train Is Coming30 - -2000Light My Fire63 - -2001Since I Met You Lady / Sparkle of My Eyes (UB40 featuring Lady Saw)40 - -2002Cover Up54 - -2003Swing Low (UB40 / United Colours of Sound)15 - -2005Kiss and Say Goodbye19 -892005Reasons (UB40 & Hunterz & Dhol Blasters)75 - -2009Bring It On Home To Me - - -2010Get Along Without You Now - - -
Цікаві факти
Відеокліп на пісню гурту UB40 Red Red Wine відрізнявся від усього, що було модно тоді у виробників відеороликів (красиві екзотичні пейзажі, грецькі богині, яхти, слони, лімузини тощо). У ньому показано один день з життя чорнороба: навантаження металобрухту на пустирі, пияцтво в пивній, крадіжка грошей з кишені головного героя, який задивився на красиву дівчину; повернення в тісну квартиру старшого брата (великого любителя собак) в безтямному станіUB40_Red Red Wine на www.yotube.com. У жовтні 1986 відбувся концерт гурту в Москві. Чималу частину аудиторії становили солдати строкової служби Радянської армії. У пісні Reasons в альбомі Who You Fighting For? (2005) є фрагменти, виконані мовою пенджабі. Дункан Кемпбелл є професійним музикантом-ложкарем, єдиним у Великій Британії (за його словами). Дункан Кемпбелл міг би стати вокалістом гурту UB40 1978 року, а не в 2008; але він не побажав, назвавши щойно створений гурт «паскудним», який «іде в нікуди». Після цього він працював менеджером казино на Барбадосі і в кафе в Австралії. Норман Гассан — пристрасний меломан. Його музичні інтереси простягаються від регі й соулу до оперної музики . Основні музичні інструменти гурту вдалося придбати 1978 року «завдяки» тому, що Алі Кемпбелл отримав гроші за відшкодування морального і фізичного збитку, заподіяного йому внаслідок бійки в баріChris True Ali Campbell www.allmusic.com. У жовтні 2011 чотирьох учасників-засновників гурту UB40 Браяна Треверса, Астро (Теренса Вілсона), Нормана Гассана і Джеймса Брауна через борги звукозаписної фірми DEP International оголошено банкрутами.
Учасники гурту UB40