Жуль Норьяк (; псевдонім Клода Антуана Жюля Кайрона; 24 квітня 1827, Лімож — 1 жовтня 1882, Париж) — французький драматург, лібретист, журналіст, прозаїк, режисер і театральний діяч.
Біографія Співпрацював із низкою французьких друкованих видань, журналіст багатьох газет. Починав 1850 року в Corsair, продовжив роботу 1851 в Gazette de France, оглядач подій у Національних зборах 1853, потім редагував тижневик Le Figaro. Одночасно друкувався в «Revue fantaisiste», «Gazette de Paris», «La Silhouette», «Revue des Beaux Arts», «L'Univers illustré» та інших.
Під псевдонімом Жуль Норьяк писав прозу, театральні п'єси, лібрето оперет, гумористичні статті.
З 1856 по 1869 був одним з директорів паризького Театру вар'єте (Théâtre des Variétés), в 1868—1879 роках керував музичним Театром Буф Парізьєн (Théâtre des Bouffes-Parisiens).
Вибрані твори
Романи та оповідання
1870: Histoire du siège de Paris Les Gens de Paris Dictionnaire des amoureux 1859: Le 101 Regiment 1860: La Bêtise humaine 1861: Le Grain de sable 1862: La Boîte au lait 1863: Les Mémoires d'un baiser 1863: La Dame à la plume noire 1865: Le Journal d'un flâneur 1866: Le Capitaine Sauvage Le Chevalier de Cerny La Comtesse de Bruges La Falaise d'Houlgate Mademoiselle Poucet Sur le rail 1873: Le Mouton enragé 1876: La Maison verte
Оперети та водевілі
1870: Les Baisers d'Alentour 1871: Le Barbier de Trouville, музика Шарля Лекока 1872: la Timbale d'argent, в співавт. з Е. Ґранже, музика Леона Вассера 1873: la Petite Reine 1875: la Branche cassée 1876: la Boîte au lait, музика Ж. Оффенбаха 1876: Pierrette et Jacquot, співавт. із Ф. Жілем, музика Ж. Оффенбаха 1877: La Sorrentine, співавт. із Ж. Мойно, музика Леона Вассера
Пам'ять Ім'ям Жюля Норьяка 1892 року названо одну з вулиць його рідного міста.
Нагороди Орден Карлоса III (Іспанія)
Помер від раку. Похований на цвинтарі Монмартр.
Примітки
Посилання Біографія