Велике Біле Братство – термін, що використовується в декількох Новітніх релігійних рухах (Теософія, Агні-йога, Вчення Вознесених Владик та інші) для позначення спільноти осіб, що завершили земний етап розвитку (або близькі до цього) і нині з вищих планів буття підтримують духовний розвиток людства. З філософської точки зору Велике Біле Братство являє собою надсвідомість, тобто наступний після людського ступінь розвитку свідомості. Різні релігійні вчення називають представників Великого Білого Братства Махатмами, Владиками, Майстрами, Адептами, Архатами. Популяризація терміну на Заході відбулася через діяльність О.П. Блаватської. В подальшому вагомий внесок в розвиток концепції здійснили А. Бейлі, П. Динов, подружжя Реріхів, Г. Баллард, подружжя Профетів та інші. На початку 1990-х, скориставшись назвою що вже існувала, Ю. Кривоногов та М. Цвігун через свою діяльність певною мірою дискредитували термін «біле братство».*
Історія Ідея про таємну організацію просвітлених містиків, що керує духовним розвитком людства, вперше на Заході зустрічається в кінці XVIII ст. в книзі (1752-1803) «Хмара над святилищем». Еккартсгаузен назвав цю спільноту містиків, що залишаються активними і після завершення земного життя, «Радою світла». Запропонована Еккартсгаузеном ідея, про спілкування наявних містиків і тих з них хто вже залишив цей світ, частково спиралася на таке християнське поняття як «причастя святих», частково на поширені європейські уявлення про таємні спільноти просвітлених особистостей.
Теософія В другій половині XIX ст. через діяльність О.П. Блаватської термін «Велике Біле Братство» отримав широке поширення. Вона стверджувала, що основні її труди (Таємна Доктрина, Викрита Ізіда та ін..) були їй телепатично передані через втілених на той час представників Братства, Махатм Моріа та Кут Хумі. Одним з фундаментальних принципів викладених в доктрині теософії є складний характер еволюції людства, що відбувається як на фізичному, так і на різних рівнях духовного плану Всесвіту. Ця еволюція узгоджується з загальних напрямком еволюції Всесвіту і завдання по її підтримці покладене на високодуховних особистостей, названих у Вченні «Майстрами стародавньої мудрості». Вони є ієрархічно найближчою до людства ланкою, за якою стоять ще вищі ступені з більш духовно розвинутими істотами.
П. Динов Болгарський філософ Петар Динов назвав свою організацію (1864—1944) . Коли в 1922 р. Болгарська Православна Церква оголосила його єретиком, він захищав Братство наступними словами:
Агні-йога (Жива Етика) М. Реріх та його дружина О. Реріх в період з 1920 по 1940 рр. видали серію книг в яких, між іншим, описується діяльність Білого Братства та Духовної Ієрархії.Статья «Иерархия» — Новейший философский словарь / Сост. А. А. Грицанов. — Мн.: Изд. В. М. Скакун, 1998. — 896 с. ISBN 985-6235-17-0 Л.В. Шапошникова в передмові до книги «Обитель світла» пише про роль Великого Білого Братства у світогляді М. Реріха наступне:
Вчення Вознесених Владик У XX – XXI ст. термін «Велике Біле Братство» був значно розвинений і популяризований через представників Вчення Вознесених Владик. Подружжя Баллардів, , подружжя Профетів діяли здебільшого на території США. Їх активна діяльність охопила загалом період з 1930 по 1990 рр. Тетяна Мікушина – на території Росії. Період діяльності - з 2005 і дотепер. Якщо попередні групи надавали положенню про Велике Біле Братство важливого значення то у Вченні взаємодія з Вознесеними Владиками стає головним фокусом діяльності. Значно розширений перелік відомих представників Братства і деталізовано їх діяльність. Основу Вчення складають послання від імені Владик:
Аналогічні концепції в традиційних релігіях В Буддизмі В Буддизмі згадуються Вчителі Людства у зв’язку з країною Шамбалою. Шамбала фігурує в священних буддистських текстах «Калачакра-тантри», в яких містяться пророцтва про майбутні події на землі, а «царі Шамбали» описуються як праотці і вчителя людства, що передають йому свої вчення з яких люди створюють собі релігії. Цими вчителями є будди та бодхісатви, що мешкають в столиці Шамбали, Калапі.
В Християнстві На думку президента Міжнародної Асоціації «Мир через культуру», професора Літературного інституту ім. Горького :
Зв'язок концепції з філософією Концепція Великого Білого Братства тісно пов’язана з поняттям духовної еволюції, а в більш широкому плані з поняттям про еманацію духа в матерію і подальше вольове подолання відділеності від свого Витоку і повернення до Нього. Ці поняття простежуються в філософії ще з часів античності та набувають чітких обрисів в неоплатонізмі. Згідно з ним Дух матеріалізуючись в Всесвіті, природним чином втрачає властивості Блага і кожен більш низький рівень матеріалізації характеризується меншою досконалістю. Цим пояснюється наявність зла у Всесвіті – як відсутність вищого Блага. Прагнучи повернутися до єдиного первопочатку, душа проходить ступені вдосконалення, піднімаючись на вищі рівні буття. Надалі поняття про духовну еволюцію зустрічається у мислителів як середньовіччя (Ориген, Августин Блаженний, Майстер Екгарт), так і епохи відродження (Микола Кузанський, Парацельс, Т. Кампанелла, Джордано Бруно), слугуючи таким чином основою для появи концепції про спільноту індивідуумів, що пройшли земний етап духовного розвитку і нині перебувають на вищих планах буття. Концепції Братства і духовної еволюції були досить широко популяризовані в кінці XIX на початку XX століття і їх вплив простежується в такому напрямку філософської думки як російський космізм, яскравими представниками якого серед філософів стали В. Соловйов, М. Реріх, П. Флоренський, а ближче до середини XX ст. – О.Ф. Лосєв. Так один з представників космізму В.І. Вернадський вважав, що людина не є досконалим творінням і крім неї існують більш розвинуті істоти:
Місце перебування представників Братства О. Реріх вважала, що Біле Братство має свою Оселю Світла або Шамбалу Небесну в Тонкому світі, але також, як її відображення Шамбалу Земну в неприступній Трансгімалайській Твердині. За словами теософа : «Біле Братство включає всіх невидимих і видимих Майстрів та тих хто присвятив себе служінню як адепти. Серце видимого Братства знаходиться в Гімалайських горах, але окремі адепти живуть тут і там по всьому світі.
Концепція Братства в літературі Ф. Олівер «» — описується декілька втілень головного героя на ім'я Філос, що охоплюють період від Атлантиди до Сполучених Штатів XIX століття. Наближаючись до свого вознесіння він все частіше стикається зі співтовариством тих, хто названі в книзі як «Сини усамітнення». Д. Брінклі «» — серія автобіографічних книг, в яких автор розповідає про пережитий досвід клінічної смерті, під час якого він потрапив до іншого виміру, де мав спілкування з тринадцятьма Істотами Світла, що наглядають за еволюцією планети Земля. К. Антарова «Два життя» — роман, в якому в художній формі зображені властиві теософії категорії, серед яких і поняття про «владик мудрості» (Велике біле братство).
Примітки
Джерела
Посилання