Але́ксович Кла́вдія Іва́нівна ( 20 листопада 1830, с. Красна Кроснянського повіту — 15 жовтня 1916, Львів) — галицька письменниця і громадська діячка русофільського напряму, одна з піонерок західноукраїнської жіночої освіти.

Заснувала дівочі пансіони в Перемишлі (1869) та Львові (1903). Була довголітньою секретаркою, а відтак — почесною предсідницею «Общества русских дамъ».

Зарівно подвизалась як членкиня Товариства імені М. Качковського й літературно-драматичного об'єднання «Муза». Лишила по собі низку віршів, творів для дітей та газетних статей, заторкуючих питання суспільних справ і педагогіки.

Життєпис Народилась вона у селі на Лемківщині, де її батько, греко-католицький священник, держав парафію. Клавдієва мати Терезія, своєю чергою, була дочкою душпастиря в с. Граб Андрія Трохановського й припадала сестричною перемиському єпископу Томі Полянському. Саме Трохановський допоміг колись осиротілому Полянському кінчити школу, отож коли сама К. Алексович втратила отця у ранньому віці, нею та її братами-сестрами із вдячності к небіжчику заопікувався двоюрідний дід-єпископ.

Проживаючи у Перемишлі, вона там-таки завершила жіночу школу та педагогічний курс в бенедиктинок, діставши чи не найліпшу доступну на ту пору дівчатам освіту. Решту знань осягнула власними зусиллями: читанням книг з капітульної бібліотеки й активною участю у громадсько-культурнім житті руського (українського) осередку міста, патріотична активізація якого була започаткована в першій половині XIX віку створенням Societas Presbyterorum.

Клавдія брала участь в товаристві «руських дам» у Львові, була активною діячкою товариства ім. М. Качковського та товариства «Муза». Світогляд її формувався підо впливом галицьких русофілів.

Похована у гробівцю галицьких москвофільських письменників та журналістів на Личаківському цвинтарі Львова.

Творчість Алексович відома також як популярна письменниця. Зокрема, вона — автор поезій і статей на різні теми, переважно з педагогіки та громадського життя, друкованих у газетах «Зоря Галицка», «Слово», «Учитель» та ін. Її перу належать «Пісня Ольдини» (1860), «Народні повір'я на Великій Русі», казка «Заклятий ведмідь», п'єси «Запаморочена», «Дві сестрички», «Орендар» та низка інших творів. Писала язичієм.

Її комедію «Запаморочена» часто ставили на сцені.

Окремі видання Дві сестрички. — Львів, 1894. Запаморочена. Комедія на одну дію. — Львів, 1901. Орендар. Народна п'єса на 7 сцен. — Львів, 1901. Берко. Оперетка на 4 дії для руського народу. — Коломия, 1907. Час летить. — Львів, 1910. Народне повір'я на Великій Руси. — Львів, 1911. Заклятий ведмідь (народна казка). — Львів, 1912.

Примітки

Література Мороз М. О. Алексович Клавдія Іванівна //  — С. 375.