Салонна музика — твори композиторів-епігонів класичного й романтичного напрямків, розраховані на успіх (зазвичай поверховий) у слухачів аристократичних салонів XIX століття.
Характерні риси салонної музики
Блискуча, елегантна фактура. Зовнішні віртуозні ефекти. Чутлива мелодика. Солодощаво-милозвучна гармонія.
Лірична програмність, властива салонній музиці, звернена до «загальних місць» поезії сентиментально-романтичного напрямку.
В цілому салонна музика відрізняється нетворчим ставленням до професійної традиції, несправжністю художньої виразності, коли, за словами Р. Шумана, «все тільки штучно підігріто, тільки кокетливо, тільки вивчено».
Відомі автори Марія Тереса Карреньо Фридерик Шопен Сесіль Шамінад Еммануель Шабріє Моріц Мошковський Ігнац Мошелес Фанні Мендельсон Жуль Массне Густав Ланґе Франческо Паоло Тості Сигізмунд Тальберг Марія Шимановська
Посилання