Голошийка шестиплямаЗаморока А. М., Михайлюк-Заморока О. В. (2023) Пропозиції щодо уніфікації і застосування національної номенклатури найменувань скрипунових (Coleoptera: Cerambycidae) із фавни України та деяких екзотів. Частина ІІІ: підродини тонкохвісткові (Lepturinae) й коротові (Necydalinae). Наукові записки Державного природознавчого музею. Львів, 39: 161–170. https://doi.org/10.36885/nzdpm.2023.39.161-170 (, Fabricius, 1775 = Leptura cincta Panzer, 1804 = Leptura punctatomaculata Marsham, 1802 = Leptura semicolon Schrank, 1798 = Leptura uddmanniana Harrer, 1784) — вид жуків з родини Скрипунових.
Поширення A. sexguttata — європейський вид у складі європейського зоогеографічного комплексу. Поширений по всій Європі. У Карпатському регіоні, вид є звичайним для передгірних районів, зустрічається в середньогір’ї на південно-західному макросхилі Карпат.
Екологія Вид прив’язаний до листяних лісів утворених буком лісовим, грабом звичайним і дубом черешчатим, де є частим, а іноді масовим видом. На Передкарпатті входить до складу рецидентів та субдомінантів, становлячи 3-4% від загальної чисельності усіх видів вусачів. Літ триває із середини травня по кінець червня. Імаго можна зустріти на узліссях на квітах арункусу звичайного, малини, ожини, яглиці, кмину та ін. Личинки розвиваються у мертвій деревині листяних порід дерев.
Морфологія Імаго A. sexguttata — дрібний вид, 7-13 мм завдовжки. Загальний фон тіла чорний. Надкрила чорні з трьома рудими плямами на кожному з надкрил, середні плями часто зливаються і утворюють підковоподібну дугу, обернену своїми кінцями назовні. Надкрила в грубих точках, вкриті дрібними лежачими волосками. Самки часто більші за самців, з товстим черевцем. Довжина вусиків самців рівна довжині їх тіла, а у самок — ледь заходять за другу третину надкрил.
Життєвий цикл Життєвий цикл триває 2 роки.
Примітки
Література Бартенев А. Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43 Загайкевич І. К. До вивчення вусачів (Cerambycidae) Станіславської обл. // Проблеми ентомології на Україні. — К.: Вид-во АН УРСР, 1959. — с. 45-47; Загайкевич І. К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.; Заморока А. М. Висотно-домінантний розподіл фауни жуків-вусачів на північно-східному меґасхилі Українських Карпат та південно-західній окраїні Східноєвропейської платформи // Вісн. Прикарпатського у-ту, серія біол. № 3 — Івано-Франківськ, 2003. — с. 112—127; Заморока А. М. Вплив комплексного висотного градієнту на формування домінантних форм жуків-вусачів (Coleoptera: Cerambycidae) на північно-східному макросхилі Українських Карпат та Передкарпатті // ІІ міжнародна наукова конференція студентів та аспірантів «Молодь і поступ біології». — Львів, 2006. — с. 251—252; Заморока А. М. Жуки-вусачі Івано-Франківської області // мат. конф. «Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій». — Івано-Франківськ, 2007. — с. 131—132;
Посилання http://www.biolib.cz/en/taxon/id11259/ http://www.cerambyx.uochb.cz/ansexgut.htm