Асагумо (Asagumo, яп. 朝雲) – ескадрений міноносець Імперського флоту Японії, який брав участь у Другій Світовій війні.
Корабель, який став п’ятим серед есмінців типу «Асасіо», спорудили у 1938 році на верфі Kawasaki у Кобе.
На момент вступу Японії до Другої світової війни «Асагумо» належав до 9-ї дивізії ескадрених міноносців, яка 29 листопада 1941-го прибула з Японії до Мако (важлива база ВМФ на Пескадорських островах у південній частині Тайванської протоки). 7 грудня «Асагумо» вийшов у море, а 10 грудня разом зі ще 6 есмінцями та легким крейсером прикривав висадку десанту у Вігані на північно-західному узбережжі острова Лусон (перед доставкою головних сил до затоки Лінгайєн японці висадили на Філіппінах цілий ряд допоміжних десантів). Американська авіація атакувала загін та змогла потопити і пошкодити кілька суден та кораблів, проте «Асагумо» не постраждав.
Починаючи з 22 грудня 1941-го «Асагумо» приєднався до сил вторгнення до Лінгайєн, які здійснили висадку в ніч на 24 грудня. Разом зі ще 6 есмінцями та легким крейсером він прикривав 2-й транспортний загін, що включав 28 транспортів та рухався із Мако.
На початку січня 1942-го «Асагумо» та два інші есмінця 9-ї дивізії була задіяні для прикриття десанту у Нідерландській Ост-Індії на острів Таракан – центр нафтовидобувної промисловості біля північно-східного завершення острова Борнео (всього у цій операції діяли 11 есмінців та 1 легкий крейсер). 6 січня транспорти з військами вийшли із порту Давао на південному узбережжі філіппінського острова Мінданао (був захоплений японцями ще 20 грудня), а в ніч на 11 січня розпочалась висадка на Таракані.
21 січня 1942-го «Асагумо» разом зі ще 8 есмінцями та легким крейсером розпочали прикриття конвою з десантом, який вийшов з Таракану для оволодіння Балікпапаном (ще один нафтовидобувної промисловості на східному узбережжі острова Борнео). На цей раз прикриття не впоралось із завданням і під час висадки в ніч з 23 на 24 січня транспорти були атаковані американськими есмінцями, яким вдалось потопити три судна. Втім, захоплення Балкіпапану пройшло успішно.
У першій декаді лютого 1942-го «Асагумо» та ще чотири есмінці з Балікпапану взяли певну участь у прикритті висадки в Макассарі, розташованому за п’ять сотень кілометрів на південний схід від Балікпапану на південно-західному півострові острова Целебес. Втім, можливо відзначити, що основний загін прикриття прямував разом з транспортними судами із протилежного напрямку, зі Старінг-Бей на південно-східному півострові Целебесу.
25 лютого 1942-го «Асагумо» та ще 2 есмінця 9-ї дивізії залучили для оволодіння островом Бавеан у центральній частині Яванського моря за півтори сотні кілометрів на північ від Сурабаї (головна база союзників на сході острова Ява). Можливо відзначити, що того ж дня японці нарешті успішно висадились на острові Балі за дві з половиною сотні кілометрів на південний схід від Сурабаї (за кілька діб до того така спроба була зірвана загоном союзних кораблів). Наближалась вирішальна атака на Яву, до якої вже рухався великий конвой транспортних суден з десантом. 27 – 28 лютого «Асагумо» взяв участь в битвах у Яванському морі, перемога японців у яких дозволила висадити десант на сході Яви у Крагані. 27 лютого «Асагумо» разом з іншим кораблем 9-ї дивізії «Мінегумо» потопив британський есмінець HMS Electra, при цьому сам отримав пошкодженні машинного відділення та тимчасово втратив хід, загинуло 4 члена екіпажу (існують дані, що в цьому ж зіткненні HMS Electra також пошкодив легкий крейсер «Дзінцу» та есмінець «Токіцукадзе»). З 1 по 18 березня «Асагумо» проходив аварійний ремонт у Балікпапані, 18 – 19 березня у супроводу ремонтного судна «Ямабіко-Мару» перейшов до Макассару, а 20 – 29 березня прослідував з останнього до Йокосуки для повноцінного докового відновлення.
По завершенні ремонту «Асагумо» задіяли у Мідвейській операції, під час якої він разом з 6 іншими есмінцями та легким крейсером входив до ескорту загону великих надводних кораблів адмірала Кондо, який складався зі 2 лінкорів та 4 важких крейсерів. Відомо, що після розгрому авіаносного з’єднання лінкори Кондо відправили в район Алеутських островів (у цьому архіпелазі японці зайняли кілька островів за єдиним задумом із атакою на Мідвей), звідки вони прибули до Японії 24 червня, тоді як важкі крейсери повернулись до Японських островів двома загонами 14 та 23 червня.
З 27 червня по 13 липня 1942-го «Асагумо» ескортував сили флоту, які патрулювали на південний захід від Алеутських островів. У цей період сюди вийшов новий загін із 4 авіаносців, 3 важких та 3 легких крейсерів, для охорони яких залучили 15 есмінців.
19 – 25 липня 1942-го «Асагумо» та ще один есмінець дивізії «Нацугумо» супроводили на Трук важкий крейсер «Тьокай», на якому прямував зі своїм штабом адмірал Гун'їті Мікава, призначений командувач новим Восьмим флотом зі штаб-квартирою у Рабаулі. 28 липня «Тьокай» з тим же ескортом рушив далі на південь, проте 29 числа неподалік від островів Адміралтейства їх зустріли есмінці «Токіцукадзе» та «Хацукадзе», які й супроводили крейсер у Рабаул. Звільнені від ескортних обов’язків «Асагумо» та «Нацугумо» до 1 серпня здійснили транспортний рейс до Кваджелейна (Маршаллові острова), а 8 серпня прибули до Йокосуки.
7 серпня 1942-го союзники висадились на сході Соломонових островів, що започаткувало шестимісячну битву за Гуадалканал та змусило японське командування перекидати сюди підкріплення. 11 серпня «Асагумо» та ще 9 есмінців вирушили для ескорту великого загону надводних кораблів (включав 1 лінкор, 5 важких та 1 легкий крейсер, 1 гідроавіаносець), що вийшов із Йокосуки та 17 серпня прибув на атол Трук у центральній частині Каролінських островів (тут ще до війни створили потужну базу японського ВМФ, з якої до лютого 1944-го провадились операції у цілому ряді архіпелагів). 20 серпня з Труку в межах операції по проведенню конвою з великими підкріпленнями для Гуадалканалу вийшли кілька з’єднань з ескортом із численних есмінців, зокрема, «Асагумо» разом з 4 іншими есмінцями та легким крейсером супроводжували загін важких крейсерів адмірала Кондо. 24 серпня відбулась битва авіаносних з’єднань біля східних Соломонових островів, а на наступний день рух конвою виявився остаточно припиненим унаслідок ударів авіації з наземних аеродромів. Певний час кораблі Кондо, які так і не вступили у бій з надводними силами ворога, перебували у морі, а 5 вересня повернулись на Трук.
У вересні 1942-го «Асагумо» охороняв сили флоту, які 9 числа вирушили для патрулювання в районі на північ від Соломонових островів та повернулись на Трук 23 вересня.
26 – 28 вересня 1942-го «Асагумо» та інші есмінці 9-ї дивізії прослідували з Труку до якірної стоянки Шортленд (прикрита групою невеликих островів Шортленд акваторія біля південного завершення острова Бугенвіль, де зазвичай відстоювались бойові кораблі та перевалювались вантажі для подальшої відправки далі на схід Соломонових островів), де їх залучили для транспортних місій (доставка підкріплень та вантажів на швидкохідних есмінцях до району активних бойових дій стала типовою для японського флоту в кампанії на Соломонових островах). 2 та 5 жовтня «Асагумо» та ще 5 есмінців виходили у рейси до Гуадалканалу (при цьому у другом інший есмінець дивізії «Мінегумо» отримав пошкодження та був вимушений на кілька місяців полишити регіон). 8 – 9 жовтня «Асагумо» разом зі ще чотирма есмінцями та гідроавіаносцем «Ніссін» здійснив третій рейс до Гуадалканалу.
11 жовтня 1942-го транспортна група із 2 гідроавіаносців та 6 есмінців, серед яких був і «Асагумо», рушила у черговий рейс до Гуадалканалу. Під час розвантаження загін прикриття із 3 важких крейсерів та 2 есмінців вступив у невдале зіткнення з ворожими силами, відоме як бій біля мису Есперанс. Як наслідок, чотири есмінці транспортної групи отримали нові завдання по допомозі загону прикриття: «Асагумо» та «Нацугумо» мали рухатись для супроводу важкого крейсера «Кінугаса», який після бою опинився один без супроводу, а «Муракумо» та «Сіраюкі» відрядили для порятунку вцілілих з важкого крейсера «Фурутака». Вдень 12 жовтня японські кораблі стали цілями для ворожої авіації, «Муракумо» отримав значні пошкодження і «Асагумо» та «Нацугумо» перенацілили для допомоги йому. У підсумку «Нацугумо» був потоплений авіацією, причому більшість членів екіпажу з цього корабля врятував «Асагумо» (можливо відзначити, що «Муракумо» у підсумку був добитий «Сіраюкі»).
14 та 17 жовтня 1942-го «Асагумо» здійснив ще два транспортні рейси до Гуадалканалу (у першому він крім нього також брали участь ще 3 есмінці, гідроавіаносець та 2 легкі крейсери). 24 – 26 жовтня 1942-го з Шортленду для прикриття конвою до Гуадалканалу виходили важкі крейсери «Тьокай» та «Кінугаса», при цьому «Асагумо» виконував функцію ескорту.
2, 5 та 8 листопада «Асагумо» брав участь у рейсах до Гуадалканалу великих груп есмінців (11, 10 та 9 відповідно), при цьому в усіх випадках «Асагумо» забезпечував прикриття кораблів, для яких обрали транспортну функцію.
У першій половині листопада японське командування організувало масштабну операцію задля доставки підкріплень на Гуадалканал (яка в підсумку вилилась у вирішальну битву надводних кораблів біля острова). 9 листопада з Труку вийшов загін адмірала Абе, два лінкори якого напередодні підходу транспортів мали провести артилерійський обстріл аеродрому Гендерсон-Філд (за місяць до того така операція була проведена доволі вдало). «Асагумо» вийшов з Шортленду 11 листопада та приєднався до загону Абе, після чого охорона останнього зросла до 10 есмінців (плюс 1 легкий крейсер). В ніч на 13 листопада біля Гуадалканалу японський загін перестріло американське з’єднання із крейсерів та есмінців, яке понесло значні втрати, проте зірвало обстріл аеродрому. Під час цього бою «Асагумо» брав участь у потопленні есмінця «Монссен» (всього останній був уражений 39 снарядами, з них 3 від головного калібру лінкорів) та пошкодженні легкого крейсера «Гелена» (переживе цю битву, проте все-таки загине на Соломонових островах влітку 1943-го). Також «Асагумо» намагався допомогти важко пошкодженому есмінцю «Юдачі» (загине у цьому бою) і у підсумку відійшов у ескорті лінкору «Кірісіма» (а от другий лінкор адмірала Абе після отриманих в бою пошкоджень був добитий вдень авіацією).
В ніч з 14 на 15 листопада японський загін із лінкора «Кірісіма», 2 важких та 2 легких крейсерів під охороною «Асагумо» та ще 8 есмінців знову спробував обстріляти Гендерсон-Філд, щоб підвищити шанси на розвантаження 4 суднам, які залишились від транспортного конвою (вдень 14 листопада останній був розгромлений авіацією, 6 транспортів затонуло, 1 був пошкоджений та попрямував на Шортленд). Операцію зірвало американське з’єднання, головну силу якого складали два лінкора. Японці зазнали поразки і «Асагумо» разом із двома іншими есмінцями довелось провадити порятунок вцілілих з «Кірісіми». За кілька діб «Асагумо» відбув на Трук для проведення ремонту.
З 21 грудня 1942-го по 8 січня 1943-го «Асагумо» разом з іншим есмінцем здійснили супроводження ескортного авіаносця «Чуйо» в його рейсі з Труку до Йокосуки та назад (можливо відзначити, що ескортні авіаносці регулярно курсували за таким маршрутом, доправляючи нові літаки на віддалену від Японії базу). А з 15 по 19 січня 1943-го «Асагумо» та ще один есмінець охороняли авіаносець «Дзюнйо», який виходив з Труку в межах операції по проведенню конвою «Хей №1 Го» (доставка нових військових контингентів для посилення гарнізонів на північному узбережжі Нової Гвінеї). По поверненню «Дзюнйо» на базу «Асагумо» приєднався до безпосереднього супроводу конвою та виконував це завдання до 25 січня (також є інформація, що "Асагумо" взяв участь у порятунку вцілілих з суден «Мейу-Мару» та «Сурабая-Мару», що прямували в конвої №35 на захід Соломонових островів та були потоплені 20 січня).