Олександр Минович Іванов (, село Долгоруково Інсарського повіту Пензенської губернії, тепер Іссинського району Пензенської області, Російська Федерація — , місто Москва, тепер Російська Федерація) — радянський діяч органів державної безпеки, народний комісар (міністр) державної безпеки Киргизької РСР, генерал-майор. Депутат Верховної Ради СРСР 2-го скликання.

Біографія Народився в родині прачки, виростав без батька. У 1919 році закінчив Рузаєвське вище початкове училище Пензенської губернії.

У вересні 1919 — лютому 1923 року — помічник секретаря, секретар дільничного народного суду в селищі Рузаєвка Пензенської губернії. З березня 1923 до листопада 1925 року працював секретарем прокурора в місті Саранську.

У грудні 1925 — листопаді 1927 року — в Червоній армії: командир відділення 2-го стрілецького полку в місті Ульяновську.

У листопаді 1927 — квітні 1929 року — народний слідчий прокуратури в Саранську. У квітні — листопаді 1929 року — народний слідчий прокуратури в Рузаєвці.

У листопаді 1929 — квітні 1931 року — помічник уповноваженого Мордовського обласного відділу ДПУ в місті Саранську.

Член ВКП(б) з липня 1930 року.

У травні 1931 — грудні 1932 року — уповноважений Інсарського районного відділу ДПУ Середньоволзького краю.

У січні 1933 — серпні 1934 року — оперативний уповноважений секретно-політичного відділу Мордовського обласного відділу ДПУ в місті Саранську.

У вересні 1934 — жовтні 1936 року — оперативний уповноважений секретно-політичного відділу Орського окружного (міського) відділу ДПУ, начальник відділення економічного відділу УДБ, начальник 6-го відділення 3-го відділу Орського міського відділу ДПУ Оренбурзької області.

У жовтні 1936 — 23 вересня 1937 року — начальник 4-го відділення 3-го відділу Управління НКВС по Оренбурзькій області.

23 вересня 1937 — 31 липня 1938 року — помічник начальника, заступник начальника 3-го відділу УДБ Управління НКВС по Оренбурзькій (Чкаловській) області.

8 серпня — листопад 1938 року — заступник начальника 1-го відділення 7-го відділу 1-го управління НКВС СРСР.

У листопаді 1938 — жовтні 1939 року — заступник начальника, начальник відділення Головного економічного управління НКВС СРСР.

У жовтні 1939 — березні 1941 року — начальник 3-го економічного відділу Управління НКВС по Чкаловській області.

У березні — 7 серпня 1941 року — заступник начальника Управління НКДБ по Чкаловській області.

7 серпня 1941 — 10 січня 1942 року — начальник 1-го відділу економічного управління НКВС СРСР. 10 січня — 4 вересня 1942 року — заступник начальника (в.о. начальника) 1-го відділу економічного управління НКВС СРСР. 4 вересня 1942 — 7 травня 1943 року — начальник 1-го відділу економічного управління НКВС СРСР.

7 травня 1943 — 31 січня 1944 року — народний комісар державної безпеки Комі АРСР.

31 січня 1944 — 25 квітня 1945 року — начальник Управління НКДБ по Мурманській області.

25 квітня 1945 — 8 січня 1947 року — народний комісар (міністр) державної безпеки Киргизької РСР.

8 січня — 26 червня 1947 року — начальник відділу «Т» МДБ СРСР.

25 червня 1947 — 26 травня 1949 року — заступник начальника Бюро з виїздів за кордон та в'їздів до СРСР Комітету інформації при РМ СРСР.

26 травня 1949 — 21 вересня 1951 року — заступник голови Комісії з виїздів за кордон при ЦК ВКП(б). З 1950 до лютого 1952 року — член Комісії Президії Верховної ради СРСР з розгляду питань прийому, виходу та позбавлення громадянства СРСР.

11 жовтня 1951 — 2 січня 1952 року — начальник Інспекції при міністрі державної безпеки СРСР.

2 січня 1952 — 24 березня 1953 року — начальник відділу «К» МДБ СРСР.

24 березня — 17 вересня 1953 року — начальник 1-го відділу 5-го управління — заступник начальника 5-го управління МВС СРСР.

17 вересня 1953 року — в. о. начальника 10-го спеціального відділу МВС СРСР. 17 вересня 1953 — 17 березня 1954 року — начальник 10-го спеціального відділу МВС СРСР.

17 березня 1954 — 23 червня 1959 року — начальник 1-го спеціального відділу КДБ при РМ СРСР.

З червня до липня 1959 року — в розпорядженні Управління кадрів КДБ при РМ СРСР.

У липня 1959 — вересні 1962 року — начальник «Чекістського кабінету» КДБ при РМ СРСР.

У вересні 1962 — лютому 1965 року — в резерві КДБ при РМ СРСР.

З жовтня 1962 року — заступник начальника управління Міністерства середнього машинобудування СРСР.

27 лютого 1965 — 5 травня 1967 року — заступник начальника 2-го відділу КДБ при РМ СРСР.

З травня до червня 1967 року — в розпорядженні Управління кадрів КДБ при РМ СРСР.

З червня 1967 року — в запасі в Москві.

Помер 1 березня 1975 року, похований на Введенському цвинтарі Москви.

Звання молодший лейтенант державної безпеки (2.03.1936) лейтенант державної безпеки старший лейтенант державної безпеки (7.06.1939) капітан державної безпеки (26.12.1941) майор державної безпеки (13.09.1942) полковник державної безпеки (14.02.1943) полковник (30.09.1955) генерал-майор (18.02.1958)

Нагороди два ордени Леніна (31.12.1953, 25.06.1954) орден Червоного Прапора (25.07.1949) орден Вітчизняної війни І ст. (28.02.1946) два ордени Червоної Зірки (18.07.1942, 3.11.1944) орден «Знак Пошани» (20.09.1943) медаль «За оборону Москви» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1945) медалі знак «Почесний працівник ВНК—ДПУ (XV)» (9.05.1938) знак «Почесний співробітник держбезпеки» (23.12.1957)

Джерела Петров Н. Кто руководил органами государственной безопасности, 1941—1954: справочник. — М., 2010. Иванов Александр Минович

Примітки