Броненосці класу «Кайзер Макс» () — броненосці ВМС Австро-Угорщини другої половини 19-го століття.

Історія створення Броненосці класу Кайзер Макс» були подальшим розвитком броненосців класу «Драхе». Вони мали потужніші машини та озброєння. Зберегли ту ж конструкцію дерев'яного корпусу з таранним форштевенем.

Конструкція Корпус броненосців класу «Кайзер Макс» виготовлявся з дерева. Дерев'яна обшивка була двошаровою. Зовнішній шам мав товщину 10 дюймів, внутрішній - 5 дюймів. Ззовні корпус був обшитий 115-мм залізною бронею, яка доходила до рівня верхньої палуби. При повному завантаженні броня опускалась на 1,07 м нижче ватерлінії. Загальна маса броні становила 606 т.

Силова установка складалась з однієї горизонтальної парової машини простого розширення, яку постачали парою 4 парові котли, димоходи яких виходили в єдину трубу. Машина обертала один дволопатевий гвинт. Швидкість становила 11 вузлів. При запасі вугілля у 327 т дальність плавання на швидкості 10 вузлів становила 2 000 миль.

Кораблі мали вітрильне оснащення рівня барка.

Порівняно з попередниками озброєння було підсилене. воно складалось з 16 x 48-фунтових гладкоствольних гармат та 14 x 24-фунтових нарізних казеннозарядних гармат Dtyljhaf, а також декількох десантних гармат. Всі гармати розташовувались на батарейній палубі та вели вогонь через гарматні порти (по 21 з кожного борту).

Після австро-італійської війни 1866 року кораблі були модернізовані. Була вдосконалена форма корпусу і надбудований напівбак. Також на кораблях було встановлене нове озброєння.

Внаслідок австро-угорського компромісу 1867 року дві частини дуалістичної монархії мали право вето на рішення одна одної. Незацікавленість Угорщини в морській експансії призвела до різкого скорочення бюджету флоту. Кошти для будівництва нових кораблів не виділялись. Тому у 1873-1876 роках броненосці класу «Кайзер Макс» були «модернізовані», а фактично збудовані заново. Від попередніх кораблів залишились лише машини, частина броні та деяке обладнання.

Представники Назва Верф Закладений Спущений на воду Вступив у стрій Доля «Кайзер Мах»Kaiser Max «Stabilimento Tecnico Triestino», Трієст Перебудований у 1873 році «Дон Хуан де Аустрія»SMS Don Juan d'Austria «Stabilimento Tecnico Triestino», Трієст Перебудований у 1873 році «Принц Ойген»SMS Prinz Eugen «Stabilimento Tecnico Triestino», Трієст Перебудований у 1873 році

Література Conway's All the World's Fighting Ships, 1860—1905. — London: Conway Maritime Press, 1979. — ISBN 0 85177 133 5 Патянин С. В. Сражение при Лиссе // Морская кампания: журнал. — 2016. — № 7 (59). Энциклопедия броненосцев и линкоров. / А.Е. Тарас, Минск, 2002