Нісмичі (до 1993 року — Подільськеhttp://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A036?rdat1=09.02.2009&vf7551=613)— село в Україні, у Шептицькому районі Львівської області. Населення становить 174 особи.
На деяких картографічних ресурсах досі позначене за своєю старою назвою, як Подільське.
Історія
Понад 100 років Нисмичі були прикордонним селом Австро-Угорщини.
Місцева греко-католицька церква Успення Пр. Богородиці була дерев'яною, зведена в 1712 р., відремонтована в 1927 р., була парафіяльною, належала до Варяжського деканату Перемишльської єпархії.
Військовий злочин стався в Нісмичах у 1919 році, де польські війська розстріляли пораненого стрільця Української Галицької Армії Демчука а також селян Левка Бесика, Каську Тивонюк та Павла Пирога.
1 серпня 1934 року громада села увійшла до складу об'єднаної сільської ґміни Хоробрів в Сокальському повіті Львівського воєводства.
На 01.01.1939 в селі проживало 440 мешканців, з них 410 українців-грекокатоликів, 20 українців-римокатоликів, 10 євреїв. Село входило до гміни Хоробрув Сокальського повіту Львівського воєводства Польської республіки.
Після Другої світової війни село опинилося у складі Польщі. 16-20 червня 1947 року під час операції «Вісла» польська армія виселила з Нісмичів на щойно приєднані до Польщі північно-західні терени 51 українця. У селі залишився 21 поляк.
За радянсько-польським обміном територіями 15 лютого 1951 року село передане до УРСР, а частина польського населення переселена до Нижньо-Устрицького району, включеного до складу ПНР.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області», село увійшло до складу Сокальської міської територіальної громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Сокальського району, село увійшло до складу новоствореного Червоноградського (від 2024 року — Шептицького) району.
Населення
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська17298.85%білоруська21.15%Усього174100%
Посилання Крівава Книга Ч. 1. Матеріяли до польської інвазії на українські землі Східної Галичини 1918/1919 року.
Примітки