Гали́на Васи́лівна Заба́шта ( 9 квітня 1956, Київ) — українська художниця декоративно-ужиткового мистецтва і педагог; член Спілки радянських художників України з 1982 року (Київська організація, секція декоративно-прикладного мистецтва)Секція декоративно-прикладного мистецтва / Київська організація Національної спілки художників УкраїниЗабашта Галина Василівна / Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003. С. 160.. Дочка Василя, сестра Ростислава Забашт.
Життєпис Народилася 9 квітня 1956 року в місті Києві (нині Україна). 1978 року закінчила Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва, де навчалася на кафедрі дизайну костюму в Михайла Безпалькова, Є. Коцюби, Володимира Овсійчука, Тетяни Кузьминської. Дипломна робота — вбрання для головних персонажів весільного торжества з використанням мотивів народного одягу Середнього Придніпров'я (керівник В. І. Шелест, оцінка: відмінно)Кафедра дизайну костюму. Випускники кафедри. 1978. Забашта Галина Василівна / Львівська національна академія мистецтв..
У 1978—1979 роках у Києві обіймала посади художника-модельєра Республіканського будинку моделей трикотажних виробів; у 1980 році — Львівського будинку моделей. Протягом 1980—1991 років — художник цеху декоративно-прикладного мистецтва Київського комбінату монументально-декоративного мистецтва творчо-виробничого об'єднання «Художник».
З 1992 по 1994 рік працювала на посаді старшого викладача кафедри моделювання костюма Київського технологічного інституту легкої промисловості; з 1996 року — викладач дитячої художньої школи № 9; з 1999 року — в Інституті декоративно-прикладного мистецтва та дизайну: з 2008 — доцент кафедри художнього текстилю та моделювання костюма.
Мешкає у Києві в будинку на вулиці Академіка Філатова, № 10А, квартира № 32
Творчість Працює у галузях художнього текстилю, авторського та сценічного костюмів. Серед робіт: авторські костюми та художній текстиль — колекція одягу за мотивами традиційного вбрання України для Міжнародної виставки в Загребі (1979); костюми за мотивами мистецтва Київської Русі — «Ярославна» (1979), «Княгиня» (1979), ансамбль одягу «Українське бароко» (1980), «Дивоптах» (1987); костюми за мотивами робіт Марії Приймаченко — «Маки» (1989), «Букет» (1989), «Будяк» (1989); ліжники — «Зоря» (2001), «Гори і потоки» (2001); костюми — «Карпати» (2002), «Різдвяний» (2002); сценічні костюми — для тріо «Золоті ключі» (1980-ті), Раїси Кириченко — «Росава» (1980), «Чураївна» (1990), «Козачка» (2004), вокально-інструментальних ансамблів «Росава» (1980) та «Чураївна» (1994), концерту-вистави «Золотий камінь» Ніни Матвієнко — «Велика богиня», «Жриця», «Храм», «Ангел», «Душа» (1998), театру сучасної хореографії «Сузір'я Аніко», ансамблю давньої музики (1998), тріо бандуристок «Вербена» (1999), камерного хору «Хрещатик» (2004); витинанка «Відлуння» (2006); декоративні панно — «Спіраль буття» (2007), «Сіяч» (2008). З 1978 року брала участь у всеукраїнських, всесоюзних та міжнародних художніх виставках, у 1999—2006 роках — міжнародних пленерах художнього текстилю. У 2014 році у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва в Києві відбулася персональна виставка сценічного костюма «Ніна Матвієнко очима Галини Забашти»; у 2016 році у Київській державній академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука — звітна персонально-групова виставка «Костюм як мова образотворення»
2017 року стала автором концепції, куратором проєкту «Життя і сцена» й учасником виставки в межах проєкту «Ой, виорю нивку широкую», присвячених ювілею Народної артистки України Ніни Матвієнко, що відбулася в Музеї Івана Гончара в Києві.
Є однією з авторів, кураторів та учасників: мистецького проекту «Матерія Духу» (2004, Майдан Незалежності, Київ); всеукраїнського творчого проекту «Жива традиція» (текстиль, кераміка), спрямованого на відродження самобутнього регіонального традиційного мистецтва (2006, Богуслав).
Роботи зберігаються у фондах Національного музею декоративного мистецтва України та приватних колекціях УкраїниСтарший викладач кафедри мистецтва текстилю, вишивки та костюма Забашта Галина Василівна / Київська державна академія декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука..
Відзнаки Почесна грамота Московської районної державної адміністрації у Києві (1999); Подяка Голосіївської районної державної адміністрації у Києві (2004); Диплом переможця міжнародного кінофестивалю «Розкажи мені хмаринко…», присвяченого двадцятиліттю чорнобильської трагедії (2006, Брагін, Білорусь); Подяка Київського міського голови (2006); Почесна грамота Міністерства освіти і науки України (2007); Премія імені Катерини Білокур (2009); Нагрудний знак МОН України «Відмінник освіти» (2013); Почесний диплом Національної академії мистецтв України (2018; за вагомий внесок у розвиток національного образотворчого, декоративно-прикладного мистецтва та дизайну, підготовку мистецьких кадрів); Заслужений діяч мистецтв України (2024; за вагомий особистий внесок у розвиток національної культури і мистецтва, вагомі творчі здобутки та високу професійну майстерність).
Примітки
Література