Во́ля (до 1946 року — Воля Коблянська) — село в Україні, у Самбірському районі Львівської області. Орган місцевого самоврядування — Старосамбірська міська рада. Населення становить 732 осіб. (У 1928 р. проживало близько 1000 осіб, серед них двоє римо-католиків, 15 євреїв. Також відомо, що на той рік у селі було 150 школярів).

Назва Історична назва села — Воля Коблянська. Незважаючи на те, що на час свого заснування в 1499 р. воно було іменоване як ДеревноГрушевський М. С. Матеріали до історії суспільно-полїтичних і економічних відносин Західньої України. Серія перша (ч. 1–80). // Записки Наукового товариства імени Шевченка. — 1905. — Т. LXIII, № I. — С. 64–65., ця назва не закріпилася, оскільки до 1507 р., наступної згадки в джерелах, видозмінюється у Воля КоблянськаRejestry poborowe woj. ruskiego. // Archiwum Główne Akt Dawnych. Archiwum Skarbu Koronnego. Sygn. 20. K. 31v.Топорович А. Нариси історії Волі Коблянської: заснування, парафія, церква (до 100-ліття побудови парафіяльного храму). Жовква: Місіонер, 2023. — С. 16..

Компонент Коблянська вказує на географічне розташування села та, можливо, місце походження перших поселенців — сусіднє село Кобло. Натомість Воля свідчить про тип поселення. У староукраїнській і старопольській мовах «воля» — це привілей, що звільняв першопоселенців від сплати податків та виконання повинностей на певний період після заснування села. Відповідно, воля — це і тип поселення, мешканцям якого була надана свобода від податків та повинностейРедьква Я. Релікти апелятива *volja в сучасному українсько- польському ойконімному просторі // Onomastica. — 2021. — Т. LXV. №1. — С. 218..

Сучасна назва затверджена 7 травня 1946 р. указом Президії Верховної Ради УРСР «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільських Рад і населених пунктів Дрогобицької області».

Історія Історична дата заснування населеного пункту — 1517 рік. Територія населеного пункту 137 га, під забудову та присадибні ділянки передбачено 162 га, орної землі 61 га, пасовищ — 85,5 га, громадських лісів — 313 га.

У 1914 році насипано могилу і встановлено хрест з нагоди 100-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка.

Волянську сільську раду утворено в 1939 за першої радянської окупації (перших совітів), яка до 1950 р. мала назву Воле Коблянська сільська рада.

У селі є храм Собору Пресвятої Богородиці споруджений 1923 року зі смерекових брусів за проєктом Теофіля Горницького із Самбора, коли парохом був о. Ярослав-Йосиф Пасічинський, священник Перемисько-Самбірської єпархії УГКЦ. Після Другої світової війни, та Львівського псевдособору 1946 р. храм і вірних переведено в лоно Російської Православної Церкви. Стіни в інтер'єрі церкви 1982 року оббиті прес-плитою і вкриті трафаретним орнаментом малярем Миколою з Блажева. На південний схід від церкви розташована двоярусна дзвіниця, збудована одночасно з церквою. Після ліквідації УГКЦ 1946 р. храм знаходився у юрисдикції українського екзархату РПЦ. В 90-х роках храм був у користуванні УАПЦ. Вірні УГКЦ молилися під храмом, проте з 2006 року богослужіння відбуваються почергово. Сьогодні церква належить до двох конфесій — ПЦУ та УГКЦ. Храмове свято 08,01, Пресвятої Богородиці. Храмове свято 8,11, Дмитрія.

На околиці села на вершині гори Кундівська (668 м) є військовий цвинтар часів I Світової війни. На цій горі наприкінці вересня й на початку жовтня 1914 року відбувалися запеклі бої між російськими та австрійськими військами. Російські війська зайняли гору Кундівську, а також межі села. Один із найважчих боїв відбувся 17 жовтня в суботу 1914 року між селами Воля і Звір на горі Лисий. На боці Австро-угорських військ брали участь і Українські січові стрільці, декілька з яких загинуло і там були поховані. Про ці події в українській газеті «Свобода», № 57, 1915, було поміщено статтю: За провідника взяли ми якогось газду; мав біля 30 літ. Ми не знали точного положення. Світла світити не вільно, мапу читати годі. З тим провідником вийшли ми о 3-й годині з Лужка і прийшли якраз добре на Лисий верх. Гора не поросла, на збочах галявини, далі в діл смерековий ліс, село Звірна на полудневім сході, на північ Воля Кобилянська, і Воля Барилова. В тих двох селах були Москалі, що обсадили північну збіч Лисого верха. На полудне від тої гори було видно пасмо гір від сходу на захід… Поляг з наших Фірчук, поляг Чихут і Завалик. Крім них було ще кільканадцять ранених. Не було ран, аби не можна було вилічити, смерть не грозила жадному.1 серпня 1934 року громада села увійшла до складу об'єднаної сільської ґміни Старий Самбір в Самбірському повіті Львівського воєводства.  

До 100-річчя від трагічного початку Першої Світової війни, у неділю, 21 вересня, у с. Воля Старосамбірського району на Львівщині відбулось освячення пам'ятного знаку встановленого на місці поховання українців, австрійців, росіян вояків різних національностей, які загинули у 1915 році в околицях села Воля.

Організатор заходу — «Товариство пошуку жертв війни “Пам'ять”», Волянська сільська рада.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області», село увійшло до складу Старосамбірської міської територіальної громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Старосамбірського району, село увійшло до складу новоствореного Самбірського району.

Народилися Володимир Володимирович Васюта (†2015) — громадський діяч, політв'язень, багаторазовий депутат Старосамбірської районної ради, багаторічний голова районної організації Конгресу Українських Націоналістів.

Василь Ількович Васюта — учасник бойових дій УПА, громадський діяч с. Воля.

Степан Данилович Топорович (14.07.1965 — 14.10.2009) — священник Самбірсько-Дрогобицької єпархії, парох с. Блажів.

Люба Олексіївна Пятночко-Топорович (24.01.2013) — перша станична відновленого Пласту в м. Самборі.

Любомир Антонович Яким (06.09.1936 — 27.09.2014) — український композитор, музикант, педагог, автор пісні «Смерека» (Ой, смереко, розкажи мені, смереко…).

Примітки

Посилання Погода в селі Воля http://sts-mrada.gov.ua/ https://decentralization.gov.ua/newgromada/4242/composition