Бра́тківці — село в Україні, у Стрийському районі Львівської області. Населення становить 1322 особи. Орган місцевого самоврядування - Стрийська міська рада.

Історія

Перша відома згадка про село датується 1447 роком.

Згідно з ревізією 1692 року селом володіли 10 шляхтичів. Тоді у Братківцях було 42 Кмети, 4 загородники та 2 огородники, а також 3 млини. Кількість осілих дворів була 61Пірко В. О. Галицьке село наприкінці XVII — в першій половині XVIII ст. (історико-економічний нарис за матеріалами Перемишльської землі) / Український культурологічний центр. Донецьке відділення НТШ. — Донецьк, 2006. — С. 130.

В 1905 р була заснована молочарська спілка, було 2 млини, тартак, кузня та крамниця.

У 1909 році (разом з Слобідкою) проживало 1243 українців, 186 поляків, 14 німців, 105 євреїв.

У 1921 р. (разом з Слобідкою) проживало 1858 українців, а в 1931—2423 українців.

В 1935 р. жило 1580 українців, 670 поляків, 80 євреїв, 46 німців, а 1939 р. — 1680 українців, 10 поляків, 100 латишів, 80 євреїв та 20 німців. У 2008 році проживало в 405 хатах 1338 осіб, з них 329 пенсіонерів.

У 2008 р. у власності селян було 114 корів, 19 коней, 29 кіз, 1672 голови птиці, 52 пасіки, 65 легкових та 14 вантажних автомашин.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області», село увійшло до складу Стрийської міської територіальної громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Стрийського району (1940—2020), село увійшло до складу новоствореного Стрийського району.

Політика

Парламентські вибори, 2019 На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 461439, розташована у приміщенні будинку культури.

Результати зареєстровано 1044 виборці, явка 67,82 %, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 26,13 %, за «Європейську Солідарність» — 24,44 %, за партію «Голос» — 16,81 %. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Андрій Кіт (самовисування) — 29,42 %, за Андрія Гергерта (Всеукраїнське об'єднання «Свобода») — 14,43 %, за Олега Канівя (Громадянська позиція) — 11,88 % .

Освіта

Першу 1-класну школу відкрито в 1909 р., де навчалось 184 учні. В 1935 р школу розширено до 4-класної, у якій навчалось 194 учні. В 2008 р. школа І-ІІІ ступенів обслуговується 8 технічними працівниками, а 22 вчителі навчають 162 учні.

Культура

Першу читальню «Просвіти» відкрито в 1930 р. в хаті господаря Сунака. У 1991 р. соруджено Народний Дім з бібліотекою.

Церква

З історичних джерел дізнаємося, що в Братківцях було три дерев'яні церкви, які в різні періоди слугували для потреб місцевої релігійної громади. Сучасна мурована церква є четвертою з переліку сакральних споруд. Про першу церкву є згадка у 1507 і 1515 рр. при складанні податкових реєстрів. На місці першої церкви в 1725 році парафіяни будують дерев'яний храм Преображення Господнього, який прослужив потребам громади сто п'ятдесят три роки. Сакральну споруду розібрали, а на її місці у 1878 році під керівництвом майстра Музики спорудили дерев'яну одноверху на честь Преображення Господнього. Наступного року сакральну споруду освятили. У 1905 році храм оновили. Потім піддашшя і дах покрили бляхою, а стіни ззовні обшили пофарбованими дошками. Після 1946 року парафія була насильно переведена до складу РПЦ, а згодом у 1962 році закрита і 20 листопада 1985 року церкву нищівно пограбували. Під час становлення незалежності України релігійна громада УГКЦ у Братківцях зареєструвала Статут парафії УГКЦ і відновила свою діяльність. Сакральна споруда була передана релігійній громаді УГКЦ на підставі рішення Львівського облвиконкому (№ 733/195 від 27. 12. 1991 р.). У 2002 році силами громади зроблено ремонт фасаду церкви. Наступного року частково оновили іконостас. У 1991 році розпочали будівництво нового мурованого храму, який у 2013 році освятили.

Парафіяльна печатка

Сигілографічні матеріали парафії с. Братківці не є численними, але цікаві. Перший віднайдений відтиск повністю читабельний, написово-гласного типу, круглої форми фіолетового чорнильного відтінку і легендою літерами старого кириличного алфавіту: УРЯДЪ ПАРОХІАЛЬНЫЙ ГР. К. въ БРАТКІВЦЇОХ. Легенда містить інформацію про конфесійну приналежність релігійної громади. Літери легенди друковані й розділені у верхній частині відбитку візерунком у вигляді спрощених елементів рослинного орнаменту трилисника. Парафіяльна печатка не містить інформації про назву парафіяльного храму, а тому можна зробити висновок, що вона не суголосна з назвою сакральної споруди. (Ілюстрація 1).

Другий відбиток парафіяльної печатки зазнав суттєвих змін у напрямку вдосконалення. Печатка частково змінила свій тип і стала емблематично-гласною. Відтиск зберіг свою круглу форму, став більш ілюстративним і з емблематичним елементом. Залишилася також прив'язка до населеного пункту з інформацією про конфесійну приналежність релігійної громади. Сфрагістична пам'ятка має синій чорнильний відтінок і з кристалізованою орфографічною кириличною легендою: РУСКО-КАТОЛ. УРЯД ПАРОХІЯЛЬНИЙ *в БРАТКІВЦЯХ*. Літери легенди друковані й розділені малими шестикутними зірками з правої і лівої сторін. У центрі відбитку зображений восьмираменний хрест. Зображення хреста відокремлене від тексту малим внутрішнім колом. Такий тип відбитку нічого не говорить про його спорідненість з найменованим на честь Преображення Господнього парафіяльним храмом. (Ілюстрація 2).

Пам'ятники

«Соборна Україна», скульптор Олег ЛесюкМойсеїв Н. Олег Лесюк. Торонто // Альманах 96/96. Львівська академія мистецтв. — Львів, 1997. — С. 43.;

Постаті

Пастущин Василь Юрійович (17.04.1889-06.01.1958) український етнолог, історик та мовознавець. Войтанівський Василь (1894—1945) — український громадський та політичний діяч, організатор та голова Товариства «Просвіта» у Загребі, тереновий провідник ОУН в Королівстві Югославія, учасник II Великого Збору ОУН у Римі (26.08.1939). (1905—1987) — польський історик мистецтва, педагог.

Примітки

Див. також Братківці (гміна)

Джерела о. Тарас Пошивак. SIGILLUM ECCLESIAE. Сфрагістичні пам'ятки парафій Стрийщини (ХІХ — початок ХХ століття). — Одеса: Видавничий дім «Гельветика», 2025. — 116 с. ISBN 978-617-554-689-5. Роман Пастух. Стрийщина крізь віки. Енциклопедична книга-альбом. — Дрогобич: Коло, 2001. — С. 19-20. — ISBN 978-966-2405-49-1.

Посилання Погода в селі Братківці