Оле́ксичі — село в Україні, у Стрийському районі Львівської області. Населення становить 640 осіб. Орган місцевого самоврядування — Стрийська міська рада.

Історія

1 серпня 1934 р. в Стрийському повіті Станиславівського воєводства було створено гміну Дашава з центром в Дашаві. В склад гміни входили сільські громади: Ходовичі, Дашава, Гельсендорф, Комарів, Лотатники, Олексичі, Підгірці, Стриганці, Піщани (в 1934 році село мало назву Татарське), Верчани і ЙосиповичіРозпорядження Міністра Внутрішніх Справ від 21 липня 1934 року про поділ стрийського повіту в станіславівській провінції на гміни(сільські муніципалітети). Dz. U. z 1934 r. Nr 68, poz. 628 .

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області», село увійшло до складу Стрийської міської територіальної громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Стрийського району (1940—2020), село увійшло до складу новоствореного Стрийського району.

Політика

Парламентські вибори, 2019 На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 461438, розташована у приміщенні будинку культури.

Результати зареєстровано 467 виборців, явка 62,10 %, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 36,90 %, за партію «Голос» — 20,69 %, за «Європейську Солідарність» — 17,24 %. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Андрій Кіт ([самовисування) — 34,72 %, за Володимира Наконечного (Слуга народу) — 19,10 %, за Олега Канівця (Громадянська позиція) — 10,42 %.

Церква Згідно з дослідженнями місцевих істориків в Олексичах у 1700 р. була невеличка дерев’яна каплиця. Її посвятили на честь Різдва Ісуса Христа. За одними даними її спалили татари, а за іншими каплицю розібрали, а на тому ж місці в 1719 році спорудили парафіяльний храм на 150 осіб, який у 1831 році коштом місцевого дідича Йогана-Станіслава Бронєвського оновили. Церква була найменована на честь Покрова Пресвятої Богородиці. У 1903 році під час душпастирської праці священника Петра Яцишина вирішили спорудити нову церкву, бо «…церква в Олексичах в злім стані, що при сильному вітрі колишиться і грозить завалитися і є небезпечна для людей», «…парохійка в Олексичах з прилученям Ярушич числить 418 душ і має церковцю стареньку. Ця церква знищена зубом часу, маленька і розвалюється». Дерев’яні конструкції нової церкви будували навколо існуючої. Будівництво тривало шість місяців, коштувало 12 000 корун і завершилось 29.11.1903 р. посвяченням храму з попередньою назвою. Ще 4000 корун пішло на облаштування сакральної споруди. Після будівництва стару церкву, яка увійшла під час будівництва в інтер’єр нової, розібрали. У 1968 році церкву електрифіковано, а в 1970 році розписано. Після 1946 року парафія була насильно переведена до складу РПЦ і під керівництвом о. Василя Савківа залишилася діючою. Під час становлення незалежності України релігійна громада УГКЦ в Олексичах зареєструвала Статут парафії УГКЦ і відновила свою діяльність. Громадськими лідерами у справі відродження УГКЦ у селі були Микола Романишин, Ярослав Лесів, Степан Перевізник, Анна Зубик, Павліна Вагіла і Дмитро Хомин. Процес повернення релігійної громади в лоно УГКЦ здійснив місцевий священник Юрій Свистун. Сакральна споруда була передана релігійній громаді УГКЦ на підставі рішення Львівського облвиконкому від 13. 04. 1992 р.

Парафіяльна печатка

Сфрагістичні матеріали парафії с. Олексичі представлені кількома зразками. Повністю збережений також сургучевий відтиск, який є цікавим у процесі його дослідження. Він досить ілюстративний, агіографічно-гласного типу, з мінімальним дефектом овалу навколо легенди, рельєфний на червоній сургучевій основі і з легендою друкованими літерами латинського алфавіту: SIG. ECC: PARO:.IN OLEXICE: PROTECTIONIS: BVM † † (ПЕЧ. [атка] ЦЕР.[кви] ПАРО.[хії] В ОЛЕКСИЧАХ: ЗАХИСТ (заступництво): Б[лагословенної] Д[іви] М[арії]. Легенда відділена від мініатюри овалом. Літери легенди розділені крапками, двокрапками і малими хрестами. На мініатюрі відтворено рельєфне зображення Богородиці на хмарі з покровом- омофором у її розпростертих на рівні талії руках. Навколо голови Марії німб. Аналізуючи відтиск, робимо висновок про його повну інформативність і однойменність з назвою парафіяльної церкви. (Ілюстрація 1). Паралельне дослідження оригінального документу, на якому зберігся сургучевий відтиск, дозволило встановити, що в 1864 році на парафії душпастирював Іван Сабат (Ivan Sabat in Olexice). Це підтверджують також тогочасні єпархіальні реєстри духовенства.

Досліджуючи оригінальні документи, приходимо до висновку, що сургочевий відтиск існував паралельно з традиційним сажовим відбитком, оскільки зустрічається на парафіяльних актах того самого періоду. Сажовий відбиток виготовлений з ідентичного кліше і тому не відрізняється зображенням. Цей вивчений сфрагістичний елемент також агіографічно-гласного типу, читабельний, овальної форми, з чорним відтінком і легендою літерами латинської абетки: SIG. ECC: PARO:.IN OLEXICE :PROTECTIONIS :BVM † † (ПЕЧ.[атка] ЦЕР.[кви] ПАРО.[хії] В ОЛЕКСИЧАХ: ЗАХИСТ (заступництво): Б[лагословенної] Д[іви] М[арії])201. Літери легенди розділені крапками, двокрапками і малими хрестами. На мініатюрі відтворено зображення Богородиці на хмарі з покровом-омофором у її розпростертих на рівні пояса руках. Навколо голови Марії німб. Отже, відтиск за своєю інформативністю належить до парафії і є суголосний з назвою церкви. (Ілюстрація 2).

Третій відтиск печатки релігійної громади частково дефектний через брак чіткості зображення і легенди. Відбиток агіографічно- гласного типу, слабо читабельний, овальної форми, з чорним та фіолетовим чорнильним відтінком і легендою літерами кириличної абетки: ГР. КАТ. УРЯДЪ ПАРОХІАЛЬНЫЙ ВЪ ОЛЕКСИЧАХ. Літери легенди розділені малими хрестами. Легенда містить інформацію про конфесійну приналежність релігійної громади. На мініатюрі відтворено зображення Богородиці на хмарі з покровом-омофором у її розпростертих на рівні талії руках. Навколо голови Марії німб. Отже, відтиск за своєю інформативністю належить до парафії с. Олексичі і за аналізом мініатюри є однойменний з назвою церкви. (Ілюстрація 3). Цей відбиток цікавий ще тим, що ним, крім затвердження парафіяльних актів, скріплювали також локальні світські умови контракту земельної даровизни між жителями с. Олексичі і сусіднього с. Комарів.

Розвиток місцевої сфрагістики в релігійній громаді Олексич добре спостерігаємо на відображенні наступного парафіяльного відтиску. Він читабельний, агіографічно-гласного типу, круглої форми з фіолетовим чорнильним відтінком і кириличною легендою: ГР. - КАТ. ПАРОХІЯЛЬНИЙ УРЯД *в Олексичах*. Літери легенди друковані й розділені восьмикутними зірками. Легенда містить інформацію про конфесійну приналежність релігійної громади. На відтиску печатки зображена Богородиця на хмарі з покровом-омофором у її розпростертих на рівні талії руках. Навколо голови Марії німб. Проаналізувавши мініатюру відбитку і порівнявши її з зображеннями та легендами попередніх відтисків, приходимо до висновку, що дана печатка також є суголосною з назвою парафіяльного храму. (Ілюстрація 4).

Відомі люди Николин Богдан Іванович (1931—1994) — український матеріалознавець. Яворський Тарас Степанович (1974—2016) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Примітки

Посилання Історія Погода в селі Олексичі Фото села Олексичі