Коріа́ндр, коля́ндра або кінза́, кіндза́ (Coriandrum sativum) — однорічна трав'яниста рослина роду коріандр родини парасолькових. Інші назви: клоповник, кішнець посівнийКоріандр посівний // Малопоширені овочеві рослини. Ч. 2: Навчальний посібник / Хареба В. В., Улянич О. І., Ковтунюк З. І., Кецкало В. В., Хареба О. В., Філонова О. М. — К.: Аграр. наука, 2016. — С. 117. — 192 с. — ISBN 978-966-540-441-5.

Опис Стебло галузисте, всередині порожнисте, висотою від 30 до 60 см.

Прикореневі листки широколопатеві, довгочерешкові, серединні та верхні стеблові — глибокобагатороздільні з лінійними, дещо загостреними часточками.

Суцвіття — складна парасолька. Квітки блідо-рожеві. Крайові квітки кожної парасольки неправильні та більші. Цвіте з червня по серпень.

Плоди достигають у серпні — вересні.

Зелені частини рослини мають неприємний запах блощиць, звідки й виникла назва («коріс» — по-грецьки «блощиця»).

Поширення та вирощування Батьківщиною коріандру вважають Південну Азію та Малу Азію, де вирощували її за 1000 років до нашої ери.

У наші дні коріандр культивують на Північному Кавказі, в Україні в основному як ефіроолійну культуру. Також вирощують як прянощі.

Коріандр холодостійка рослина, насіння проростає при температурі 3-4°C, сходи витримують невеликі заморозки. Для рослини найкраще підходять чорноземи та легкі супіщані ґрунти.

Використання Ароматичні та смакові якості коріандру зумовлені наявністю в ньому ефірної олії, головним компонентом якої є ліналоол. Окрім цього, у ньому містяться цукор, білкові речовини, крохмаль, багато вітамінів: В, Р, С, каротин.

Дозрілі плоди коріандру використовують у медицині як антисептичний та протизапальний засіб. Настоянка коріандру прекрасно вгамовує спрагу, має заспокійливу дію на організм. Плоди коріандру також збуджують апетит, сприяють перетравленню їжі, мають відхаркувальну дію.

Здавна коріандр відомий як харчова рослина. Молода зелень — найпоширеніша приправа до їжі жителів Закавказзя. Її вживають у сирому вигляді з бутербродами, додають у салати, супи, страви з м'яса, гарніри, деколи у поєднанні з іншими приправами, наприклад з базиліком, орегано, цибулею та часником. Сушене насіння коріандру використовують як прянощі. Його додають до тушкованих страв з м'яса та дичини, у маринади, напої, використовують для квашення томатів і огірків, квашення капусти тощо.

Ефірну олію використовують у парфумерії, а жир — у текстильній і поліграфічній промисловості.

Примітки

Джерела

Л. Г. Крецу Л. Г. Домашенко М. Д. Соколов — Мир пищевых растений — Кишинев — «Тимпул» — 1989 — С.234 Коріандр посівний // Ф. І. Мамчур, Я. Д. Гладун. Лікарські рослини на присадибній ділянці. — Київ, Урожай, 1989. — С. 58. — ISBN 5-337-00361-5.

Посилання

Коріандр посівний // Фармацевтична енциклопедія Як виростити коріандр