Коропуж — село в Україні, у Великолюбінській селищній територіальній громаді Львівського району Львівської області. Населення — близько 682 осіб.

Географія Село розташоване за 16 км від колишнього районного центру — міста Городок. Поруч проходить залізнична лінія Львів — Самбір, на якій розміщена станція Коропуж.

Історія

Археологічні пам'ятки На території села та його околиць наявні цінні археологічні пам'ятки, які свідчать про заселення тутешніх теренів ще з доби енеоліту (мідно-кам'яного віку, кінець III тисячоліття до н. е.). Зокрема, у 1934 році відомий археолог Тадеуш Сулімірський в урочищі Під Могилою поблизу Коропужа відкрив поселення культури лійчастого посуду, а також виявив і дослідив курган культури шнурової кераміки.

Хронологія власності та перші згадки 1425 рік (XV ст.): перша письмова згадка про село. Король Владислав II Ягайло передав значний масив земель на південь від Городка у власність шляхтичу Яну Менжику з Дубровиці з умовою несення військової служби. До цього земельного комплексу (в межах майбутнього Городоцького староства), окрім Коропужа, увійшли Хишевичі, Бірче, Гошани та Годвишня. Середина XVI ст.: селом володів Анджей Подолецький. Кінець XVI ст. (1578 рік): за поборовим реєстром Коропуж перебував у спільній власності Станіслава та Кшиштофа Подолецьких. Середина XVII ст. (1661 рік): село входило до володінь князя Заславського та належало Альберту Кросновському, подільському стольнику. Початок XVIII ст. (1711 рік): Коропуж належав Миколаю Францішеку Кросновському, львівському підкоморієві.

Подальший розвиток 27 серпня 1903 року відкрита залізнична станція «Коропуж» під час введення в експлуатацію лінії Львів — Самбір.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області», село увійшло до складу Городоцької міської територіальної громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Городоцького району, увійшло до складу новоствореного Львівського району.

Зниклі хутори та присілки Протягом XIX–XX століть навколо Коропужа існував ряд малих несамостійних поселень (хуторів та присілків), які з часом були ліквідовані або злилися із селом: Дублянка (Dublanka) — зафіксована на картах WIG у 1935 році як присілок, у 1946 році обліковувалася як хутір Коропузької сільради; знята з обліку орієнтовно у 1950-х роках. Колонія Пілків (Kolonia Piłkow) — колишній присілок, відомий за картами 1935 року. Парцелі-Коропуж (Parcele-Koropuż) — присілок, що згадується у військово-топографічних матеріалах 1935 року. Геньків (Heńków) — присілок, зафіксований у 1935 році. Городоцьке (Gródeckie) — малий присілок станом на 1935 рік.

Радянський період та депортації Узимку 1940 року каральні органи НКВС у рамках кампанії з виселення «родин осадників та лісників» примусово депортували з Коропужа 3 місцеві родини (всього 15 осіб). У 1943 році до села також тимчасово перемістили 1 особу з Яворівщини, чиє житло було вилучене під розширення військового полігону. Адміністративно-територіальний устрій Коропуж належав до Городоцького староства — одного з негродових староств, які формували Городоцьку королівщину.

Демографія За переписом 2001 року у селі проживало 762 особи, з них 99,87 % назвали рідною мовою українську, 0,13 % — російську.Вікіпедія: Коропуж

Релігія У селі діє церква Преподобної Параскеви (1919, УГКЦ, кам’яна).

Освіта та культура У селі діє Середня школа імені Андрія Филипчука.opendatabot.ua Працює Народний дім (клуб) — місцевий культурний осередок.

Відомі люди Цигилик Олег Іванович— український співак, диригент, педагог. Бобеляк Тарас Степанович — український громадський діяч. Колодій Ілько Іванович — священник, громадський діяч.

Примітки

Джерела Богдан Смерека. Описово-статистичні джерела про заселення та адміністративно-територіальний устрій Львівської землі Середня школа імені Андрія Филипчука — opendatabot.ua Вікіпедія: Коропуж