Козаки́ — село в Україні, у Золочівській міській територіальній громаді, Золочівського району, Львівської області. Населення — 3 особи. Колишній орган місцевого самоврядування — Струтинська сільська рада.

Історія За народними переказами та історичними свідченнями, у минулому Козаки були не просто сільським хутором, а промисловим шахтарським поселенням. Основним промислом тут був видобуток каменю (через що більшість старовинних хат в околицях збудовані з каменю-мурувака), а також випалювання деревного вугілля. До місцевої промислової шахти за часів її розквіту була прокладена окрема залізнична вузькоколійка. Шахту остаточно закрили у 1956 році, що стало початком поступового згасання економічного життя поселення та відтоку населення. У XIX столітті хутір Козаки був тісно пов'язаний із сусіднім селом Зозулі, у документах того часу вони часто згадуються спільно як «Зозулі-Козаки» або «Козакова Гора». У 1848 році, в рамках адміністративної реформи в Галичині, поодинокі хутори навколо Золочева об'єднали в єдину сільську громаду. За переписом 2001 року в селі ще мешкала 101 особа, проте через відсутність роботи та інфраструктури молодь виїхала, а старше покоління вимерло. 12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області», село увійшло до складу Золочівської міської територіальної громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Золочівського району (1940—2020), село увійшло до складу новоствореного Золочівського району.

Релігійні пам'ятки

Костел святого Кароля Баромеуша Головною архітектурною домінантою села є покинутий неоготичний костел святого Кароля Баромеуша, збудований у 1906 році. Фундатором будівництва виступив відомий римо-католицький церковний діяч, архієпископ Кароль Гриневецький. У червні 1945 року в храмі відбулося останнє богослужіння. У зв'язку з радянською окупацією Галичини та примусовим переселенням польського населення, місцевий священник разом із парафіянами вивезли костельне майно до Польщі, після чого споруда була занедбана і поступово руйнувалася. Попри напівзруйнований стан, костел є об'єктом паломництва: щороку наприкінці серпня ченці та віряни із Золочева приходять сюди для спільної молитви та благоустрою території.

Сучасні культові споруди У 2012 році в селі було освячено нову невелику греко-католицьку церкву Покрови Пресвятої Богородиці. Також у 2020 році зусиллями місцевих жителів та дачників було відновлено й освячено придорожню фігуру Божої Матері.

Сучасний стан та екотуризм Станом на 2020-ті роки село Козаки фактично знелюдніло. За офіційними даними в ньому зареєстровано лише 3 особи. Єдиними постійними жителями хутора є молода родина Кулінець, яка переїхала сюди на постійне проживання з міста, започаткувавши локальний проєкт з екотуризму та ревіталізації місцевості. Завдяки екологічним ініціативам колишнє шахтарське село перетворилося на туристичний осередок, де для гостей організовують сплави на каяках та каное річкою Стир, відпочинок у відновлених автентичних сільських садибах, розвиток бджільництва (дегустації меду з місцевої пасіки). Частину коштів від туристичної діяльності родина спрямовує на збереження та відновлення історичної спадщини Золочівського краю.

Населення

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКіл-тьЧасткаукраїнська101100 %

Див. також Костел святого Кароля Баромеуша (Козаки)

Примітки

Посилання Погода в селі Козаки