Сі́чень (заст. про́синець) — перший місяць року в юліанському, новоюліанському та григоріанському календарях. Один із семи місяців року, що налічують 31 день.
Січень є другим місяцем метеорологічної зими в Північній півкулі.
Назва Найімовірніше, назва «січень» пов'язана з . В давнину цим словом називали ділянку лісу, розчищену від дерев і корчівСѣча // Матеріалы для словаря древне-русскаго языка по письменнымъ памятникамъ : въ 3 т. / Трудъ И. И. Срезневскаго. — : Типографія императорской академіи наукъ, 1890—1912. — Т. 3. — С. 903.. Можливість такого етимологічного зв'язку підтверджується українським словом «просіка», а також спорідненими лексемами в інших слов'янських мовах: «ділянка лісу, відведена для вирубки», , «рубання лісу, лісорозробка». Наймення місяця зумовлене підсіченням дерев перед весняним викорчовуванням, спалюванням залишків та сівбою, що було характерним для підсічно-вогневого землеробства тих часівНазви часових понять // Давньоруська спадщина в лексиці української мови / В. В. Німчук ; АН України, Ін-т укр. мови. — : Наукова думка, 1992. — С. 55—58. — 412 с. — ISBN 5-12-000639-6.. Таким чином вдавалося одержати кілька високих врожаїв, перш ніж переходити до вирубки та освоювання нової ділянкиДетская энциклопедия: для среднего и старшего возраста. Том: 7 Из истории человеческого общества / Гл.редакция: Д. Д. Благой, В. А. Варсанофьева, Б. А. Воронцов-Вельяминов, П. А. Генкель и др.; гл. редактор: А. И. Маркушевич; научн.редакторы: С. Д. Сказкин, М. В. Нечкина, Н. П. Кузин, А. В. Ефимов, А. И. Стражев, А. Г. Бокщанин;, зам. Гл.редактора: П. А. Мичурин. — Изд. Академии педагогических наук РСФСР, Москва 1961, С: 621 (с.:215).
Поширеним є пояснення назви тим, що в цьому місяці з силою січуть вітри, морози та сніги. Таке тлумачення, зокрема, подає Яків Головацький у праці «Поділ часу у русинів»Яків Головацький. Поділ часу у русинів // Твори Маркіяна Шашкевича і Якова Головацького, з додатком творів Івана Вагилевича і Тимка Падури / ред. Ю. Романчук. — Львів: Просвіта, 1913. — С. 276—285.. Імовірно, наведена етимологія є народною, бо спростовується наявністю в чеських діалектах аналогічної назви sečen «липень», що позначає пору «січення» трави, сіножаті. Використання в одній зі слов'янських мов назви січень для літнього місяця вказує на її зв'язок із сільськогосподарською працею, звідки й питоме значення «час вирубки лісу».
Споріднені назви вживалися в старослов'янській () і старобілоруській (сечень) мовах. Нині подібна назва побутує в хорватській мові (siječanj), а також у деяких діалектах словацькоїPôvodné názvy mesiacov. (veľký sečeň, sečeň), македонської (сечко) та болгарської (голям сечко) мов. У давньокиївських і староукраїнських пам'ятках слово позначало другий місяць (лютий)Сѣчьнъ // Матеріалы для словаря древне-русскаго языка по письменнымъ памятникамъ : въ 3 т. / Трудъ И. И. Срезневскаго. — : Типографія императорской академіи наукъ, 1890—1912. — Т. 3. — С. 906..
В Остромировому Євангелії січень згадується в заголовку до зачала на свято Обрізання Господнього:
У низці українських рукописів, так званих місяцесловів, зафіксовано повний перелік народних назв місяців. Значна частина цих назв увійшла до норми сучасної української мови, тоді як інші або вийшли з ужитку, або збереглися лише в окремих територіально-мовних утвореннях (діалектах). Наймення «просинець» трапляється також в інших давньокиївських апракосах і тетрах (у написаннях: ), зокрема в КрилоськомуУкраїнські назви місяців // Спочатку було Слово… Від мовного узусу — до літературної норми (Нарис генези української літературної мови) / Віктор Мойсієнко, . — Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, 2024. — С. 208—209. — ISBN 978-83-235-6701-1 та Путнянському євангеліяхПросиньць // Матеріалы для словаря древне-русскаго языка по письменнымъ памятникамъ : въ 3 т. / Трудъ И. И. Срезневскаго. — : Типографія императорской академіи наукъ, 1890—1912. — Т. 2. — С. 1567.. У формі назва завсідчена у Студійському уставі, перекладеному в Києві близько 1070 року«Устав Студийский» по списку XII в. ; Фрагм. / Подгот. к печ. Д. С. Ищенко // Источники по истории русского языка. — : Наука, 1976. — С. 228.. Можливо, саме було первісною назвою місяця в давньослов'янському календарі. Більшість дослідників тлумачить слово як похідне від «засяяти», бо в цей час стає більше сонячного світла. Ця назва місяця досі вживається в деяких покутських говірках.
Руські стародруки XVI—XVII століть згадують місяць як: (), , , . У вжитку були й інші народні назви: сні́жень, снігови́к, льодови́к, щипу́н, тріску́нСічень // Знаки української етнокультури: Словник-довідник / Жайворонок В. В. — : Довіра, 2006. — С. 544—545., а також: лю́тий, сі́чень пе́рший, про́симець / про́зимець, про́синь, сту́день, вогневи́к, лютові́йСічень // Місяцелік. Український народний календар / В. Т. Скуратівський. — : Мистецтво, 1993. — С. 166. — 208 с. — ISBN 5-7715-0432-7..
У більшості мов світу назви січня походять з , на честь Януса — римського бога дверей і воріт. Первісно рік у римському календарі починався з березня, а першим місяцем січень став близько 450 р. до н. е. — за часів Нуми Помпілія, або за децемвірів. До 153 року до н. е. консули вступали на посаду 1 травня і 15 березня, надалі ж — 1 січня.
Кліматична характеристика в Україні Січень — найхолодніший місяць року зі стійким сніговим покривом на переважній частині України, з частими хуртовинами, ожеледдю та туманами. Середня місячна температура повітря складає мінус 1—6 °C, у східних областях, на півночі Лівобережжя та в Карпатах — мінус 7—8 °C, у Криму — від мінус 2 °C до 4 °C.
У першій і другій декаді січня на більшій частині території західних та Запорізької областей здійснюється перехід середньої добової температури повітря через мінус 5 °C в бік зниження; лише на крайньому заході України, у Криму та більшості південних областей цей перехід взагалі не відбувається.
Абсолютний мінімум температури — мінус 23—37 °C, в окремих пунктах східних, північних областей та в Карпатах — мінус 38—42 °C, на узбережжі Криму місцями мінус 13—22 °C. Абсолютний максимум температури — 8—14 °C, на Закарпатті, Прикарпатті та в південних областях — до 17 °C, у Криму — до 21 °C.
Середня місячна кількість опадів — 27—56 мм, на Закарпатті, в Карпатах і горах Криму — до 150 мм.
Найбільша висота снігового покриву звичайно спостерігається в третій декаді січня і становить в середньому 8—15 см, на північному сході країни — до 27 см; на півдні України сніговий покрив нестійкий.
Галерея
Свята і пам'ятні дні
Офіційні в Україні 1 січня Новий рік 22 січня День Соборності України 24 січня День зовнішньої розвідки України 27 січня Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту 29 січня День пам'яті Героїв Крут
Інші 1 січня Новий рік, або Василів день 6 січня Водохреще, або Богоявлення 12 січня Тетянин день 20 січня День Автономної Республіки Крим 26 січня Міжнародний день митника
Див. також
Січень: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31 Список всіх днів 0 січня
Коментарі
Примітки