Київе́ць — село в Україні, у Розвадівській сільській громаді Стрийського району Львівської області. Населення становить понад 1,1 тис. осіб.СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ Розвадівської сільської ради до 2026 року

Історія У податковому реєстрі 1515 року в селі документується піп (отже, вже тоді була церква) і млин, 2 лани (близько 50 га) оброблюваної землі орендував Лопатка та ще 1 лан — ЛукашинZródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 166, 168 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s. .

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області», село увійшло до складу Розвадівської сільської територіальної громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Миколаївського району, село увійшло до складу новоствореного Стрийського району.

Населення

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська121099.18%російська70.58%угорська10.08%вірменська10.08%інші/не вказали10.08%Усього1220100%

Відомі люди Гучок Зеновій Васильович ( 1958) — співак, Заслужений артист України. Дзюбенко-Мейс Наталія Язорівна ( 1953) — дружина дослідника Голодомору в Україні Джеймса Мейса.

Церква Історики вважають, що село було засноване в 12 ст. ймовірно, вихідцями з Києва або Київщини, і тому етимологічно назва населеного пункту означає «малий Київ». Засновники села були киянами, які залишилися тут після військової кампанії. Під час складання податкового реєстру в 1515 році в селі згадується місцевий священник. Це дає підставу ствердити, що у населеному пункті вже існувала сакральна споруда. Імовірно, друга дерев’яна церква була споруджена в період 1690-1720 рр. і посвячена на честь св. Василія Великого. Святиню збудували з дубового дерева внизу, а зверху - із смерекового. Церкву покрили гонтою, а в інтер’єрі не було підлоги. Згідно з історичними даними парафіяльний храм у період 1832-1914 рр. носив назву на честь Воскресіння Христа. А з 1924 р. до 1944 р. в селі вже згадується храм на честь святого Василія Великого. Під час ІІ Світової війни сакральна споруда згоріла, і лише в період відновлення незалежності України місцеві парафіяни побудували новий мурований храм, яким нині користується місцева громада ПЦУ.

Парафіяльна печатка

Відтиск віднайденого церковного сфрагісу є емблематично-гласного типу. На відбитку зафіксована також прив’язка до населеного пункту з інформацією про конфесійну приналежність релігійної громади. Сигілографічна пам’ятка фіолетового чорнильного відтінку, з кристалізованою орфографічною кириличною легендою: Гр: кат. Уряд парохіяльний *в КІЄВЦИ*. Літери легенди друковані й розділені малими шестикутними зірками з правого і лівого боків. У центрі відбитку зображений чотирираменний хрест. Зображення хреста відокремлене від тексту малим внутрішнім колом. Такий тип відбитку не свідчить про його суголосність з назвою старого храму, посвяченого на честь Воскресіння Господнього і святині під покровительством св. Василія Великого. (Ілюстрація 1).

Примітки

Посилання Облікова картка с. Київець на сайті ВРУ