Крини́ця (давня назва — Криниця Шляхетська) — село в Україні, у Миколаївській міській громаді Стрийського району Львівської області. Населення налічує 1082 особи. Орган місцевого самоврядування — Миколаївська міська рада.

Перша письмова згадка про село належить до 12 листопада 1436 року.

Географії Село розташоване на дорозі Львів-Рудники-Дрогобич, за 11 км на захід від залізничної станції Пісочна.

Історія Криниця заснована в середині XIII ст. Легенда про заснування села походить з тих часів, коли на українські землі нападали монголо-татари. Щоб знати про їх наближення, обиралася найвища гора поблизу і там будувалася вежа, з якої сторож спостерігав, чи не йдуть вороги. Така башта стояла й на Лисій Горі і жили там чудові, добрі й працьовиті люди. Але з міста Бич (Дрогобич), який вже понюхав попелу монголо-татар, через Меденичі на Лису Гору сунула орда. Люди почали втікати в ліси, у болота. Щедро прийняв їх ліс, бо був надзвичайно багатим. Але найбільшим скарбом була цілюща кришталева й смачна вода, що була ніби з самого серця лісового велетня. П'ючи цю воду, люди відчували, як сила і здоров'я вливаються в їх зморене тіло. Тоді вони почали тут вирубувати ліс і розбудовувати село, яке і дістало назву Криниця. Кажуть, що на території села є понад 20 джерел питної води.

1 серпня 1934 року громада села увійшла до складу сільської ґміни Гірське в Дрогобицькому повіті.

10 січня 1940 року село увійщло до складу Меденицького району Дрогобицької області. В червні 1941 року район припинив своє функціонування, його було відновлено у вересні 1944 року, після чого він проіснував до вересня 1959 року. У вересні 1959 увійшло до складу Дрогобицького району.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області», село увійшло до складу Миколаївської міської територіальної громади.  

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Миколаївського району, село увійшло до складу новоствореного Стрийського району.

Населення

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська107599.35 %російська40.38 %польська10.09 %угорська10.09 %вірменська10.09 %Усього1082100 %

Пам'ятки Дерев'яна церква стоїть у центрі, на підвищенні, неподалік дороги. Найдавніші згадки про місцевий храм зустрічаються в документах 1511 року. Існуюча дерев'яна тризрубна одноверха церква, завершена пірамідальним дахом з двома заломами. Її ремонтували у 1779, 1835 роках та відновлювали у 1855 році. У міжвоєнний період гонтове покриття замінили бляхою. Іконостас походить з кінця XVII століття. Будівля стоїть на кам'яному фундаменті, бабинець і нава з півночі та півдня мають опасання оперте на дерев'яні стовпи. До вівтаря з півночі прибудована маленька ризниця. Хоча більша половина зовнішньої поверхні церкви покрита бляхою, та нижній ярус стін — оригінальний зруб, який сьогодні часто ховають під іншим матеріалом. Двоє вхідних дверей зачинені, церква, мабуть, не діюча, адже у Криниці є два муровані храми. На північний схід від святині розташована двоярусна дзвіниця, ймовірно, сучасна церкві. Загалом, стара за віком типової форми дерев'яна церква, через своє покриття нагадує маленький залізний кораблик.

Відомі люди Білинський Василь (1893—1973) — педагог, журналіст, український громадський діяч у США.

Примітки

Посилання Дерев'яна церква Різдва Пр. Богородиці 1692 Облікова картка с. Криниця на сайті ВРУ