Елена Куртоні - італійська гірськолижниця, переможниця і призерка етапів Кубка світу. Спеціалізується на швидкісних дисциплінах.
Спортивна кар'єра У грудні 2006 року Елена вперше взяла участь у змаганнях під егідою FIS. У березні 2007 року вона виграла чемпіонат Італії серед юніорів у двох дисциплінах - слаломі та швидкісному спуску. Того ж року взяла участь у своїх перших змаганнях на Кубок Європи. Наступного сезону на Кубку Європи Куртоні здобула перші залікові бали. У березні 2008 року знову перемогла на чемпіонаті Італії серед юніорів, у слаломі. На чемпіонаті світу серед юніорів 2008 року найкращим її результатом стало 24-те місце у гігантському слаломі. Рік по тому на чемпіонаті світу серед юніорів 2009 року в Гарміш-Партенкірхені вона взяла участь у всіх спусках, а її найкращий особистий результат - одинадцяте місце в слаломі. На чемпіонаті світу серед юніорів 2010 року в регіоні Монблан вона також змагалась у всіх дисциплінах, а найкращими результатами стали восьме місце у слаломі та дев'яте місце у швидкісному спуску.
11 січня 2010 року в суперкомбінації вона здобула першу перемогу на етапах Кубка Європи і за підсумками сезону виборола перше місце в цій дисципліні. На етапах Кубка світу вона теж дебютувала у сезоні 2009-2010.
Від сезону 2010-2011 вона постійно бере участь у змаганнях на Кубок світу. Перші залікові бали набрала 19 грудня 2010 року, посівши 23-тє місце у суперкомбінації у Валь-д'Ізері. На чемпіонаті світу серед юніорів 2011 року у Кран-Монтані вона виграла в супергіганті. Через три дні посіла шосте місце у цій дисципліні на дорослому чемпіонаті світу 2011 року в Гарміш-Партенкірхені.
16 березня 2016 року Куртоні вперше зійшла на п'єдестал пошані на етапі Кубка світу, посівши третє місце у швидкісному спуску в Санкт-Моріці.
Під час тренування на трасі гігантського слалому в Коппер Маунтін 17 листопада 2017 вона порвала хрестоподібну зв'язку правого коліна і вибула до кінця сезону, тож пропустила Олімпійські ігри 2018 .
Першу перемогу на етапах Кубка світу вона здобула 25 січня 2020 року у болгарському Бансько на трасі швидкісного спуску.
Результати в Кубку світу Усі результати наведено за даними Міжнародної федерації лижного спорту.
Підсумкові місця в Кубку світу за роками Сезон Вік Загальнийзалік Слалом Гігантський слалом Супергігант Швидкіснийспуск Гірськолижнакомбінація 2011 20 53 — — 23 43 21 2012 21 40 — 47 11 48 15 2013 22 38 — 29 19 44 7 2014 23 75 — 37 35 — — 2015 24 44 — 33 16 — 18 2016 25 23 — 25 15 16 23 2017 26 17 — 26 4 30 20 2018 27 126 — 52 — — — 2019 28 57 — — 21 35 — 2020 29 15 — — 11 6 10 2021 30 14 — 18 10 9 — 2022 317 — — 313 —
П'єдестали в окремих заїздах 1 перемога – (1 ШС) 7 п'єдесталів – (3 DH, 4 СГ); Сезон Дата Місцепроведення Дисципліна Місце201616 березня 2016 Ст. Моріц (Швейцарія) Швидкіснийспуск 3-тє2017 18 грудня 2016 Валь-д'Ізер (Франція) Супергігант 3-тє25 лютого 2017 Кран-Монтана (Швейцарія) Супергігант 2-ге202025 січня 2020 Бансько (Болгарія) Швидкісний спуск 1-ше2021 23 січня 2021 Кран-Монтана (Швейцарія) Швидкісний спуск 3-тє202212 грудня 2021 Ст. Моріц (Швейцарія) Супергігант 2-ге19 грудня 2021 Валь-д'Ізер (Франція) Супергігант 3-тє
Результати на чемпіонатах світу Усі результати наведено за даними Міжнародної федерації лижного спорту. Рік Вік Слалом Гігантський слалом Супергігант Швидкіснийспуск Гірськолижнакомбінація 2011 20 — — 6 — 16 2013 22 — — 18 — 13 2015 24 — — 10 — НФ1 2017 26 — — 5 — НФ2 2021 30 — НС2 18 8 4
Примітки
Посилання