Паг (, множ. pagi) — найменша давньоримська адміністративно-територіальна одиниця. Термін позначає сільський підрозділ племінної території, який включав окремі господарства, села (vici) і твердині (oppida), які слугували притулками, а також як ранньосередньовічний географічний термін. З часів правління Діоклетіана (284—305 н. е.) і далі паг називали найменшою адміністративною одиницею провінції. Ці географічні одиниці використовувалися для опису територій у періоди Меровінгів та Каролінгів без будь-якого політичного чи адміністративного значення.
Римське використання У класичній латинській мові pagus означало сільський район або громаду в межах більшої політичної одиниціOxford Latin Dictionary (Oxford: Clarendon Press 1982, 1985 printing), entry on pagus, p. 1283.; Юлій Цезар, наприклад, посилався на паги в межах політичного об'єднання кельтських гельветів.Commentarii de Bello Gallico 1.12.4: nam omnis civitas Helvetia in quattuor pagos divisa est («for the Helvetian nation as a whole was divided into four cantons»). Pagus in this sense is sometimes translated «tribe»; the choice of «canton» may be influenced by later usage of the word in regard to Helvetia.
Примітки