Lacertoidea — група лускатих рептилій, до якої входять Lacertidae, Teiidae, Gymnophthalmidae, Amphisbaenia. Висновок молекулярно-філогенетичних досліджень про те, що амфісбени мають бути в цій кладі змусили Відаля та Хеджеса (2005) запропонувати нову назву для групи, засновану на спільних морфологічних ознаках, Laterata.
Дослідження анатомії традиційно групували лацертоїдів зі сцинками (Scinciformata); однак молекулярні дослідження виділяють їх як окрему групу лускатихWiens, J. J., Hutter, C. R., Mulcahy, D. G., Noonan, B. P., Townsend, T. M., Sites, J. W., & Reeder, T. W. (2012). Resolving the phylogeny of lizards and snakes (Squamata) with extensive sampling of genes and species. Biology Letters, 8(6), 1043–1046..
Лацертоїди мають широке географічне поширення. Lacertidae зустрічаються по всій Європі та Азії, проживають і в Африці. Teiidae різноманітні в Південній Америці, але деякі представники групи зустрічаються і на півдні Північної Америки. Особливо широкий ареал мають амфісбени, які трапляються в Північній Америці, Європі, Африці, Південній Америці та Карибському басейні.
Найстарішим з відомих лацертоїдів є амфісбена Plesiorhineura з раннього палеоцену Північної Америки. Однак ще давнішою лацертоїдою може бути Purbicella з ранньої крейди південної Англії.
У межах Laterata є багато видів, занесених до Червоного списку МСОП. У цій групі перераховано 2 вимерлі види, 27 — на межі зникнення, 79 — під загрозою вимирання, 34 — уразливі, 54 — близькі до загрозливого стану. Найбільшими загрозами для місцями наземних, прісноводних і морських середовищ існування лацертоїдів є житлова забудова та розвиток міст, дрібне господарство, сільське господарство та аквакультура, агропромислове господарство та випасання худоби. Серед місць проживання в цих системах, які найбільше постраждали, вказані ліси, чагарники, субтропічні ліси та кам’янисті ділянки.
Примітки