Олександр Лазарович Ко́ган ( 3 грудня 1895, Одеса — 1 травня 1980, Ленінград) — український радянський композитор, музикознавець і педагог, професор з 1948 року; член Спілки радянських музик України з 1937 року.
Біографія Народився 3 грудня 1895 року в місті Одесі (нині Україна). 1925 року закінчив Одеську консерваторію (клас композиції Вітольда Малішевського, Василя Золотарьова).
Після здобуття музичної освіти став одним із організаторів і викладачем музичного училища (з 1933 року — Одеська середня спеціалізована музична школа-інтернат імені П. С. Столярського). У 1933—1937 роках займав в ній посаду заступника директора. Одночасно з 1932 року викладав в Одеській консерваторії. В роки німецько-радянської війни з 1941 по 1944 рік працював викладачем і завідувачем з навчальної частини Куйбишевського музичного училища.
З 1944 по 1976 рік знову викладав в Одеській консерваторії: у 1945—1950 роках — декан теоретичного факультету; у 1951—1968 роках — завідувач кафедрою теорії музики. Серед учнів — музикознавці та композитори В. Шип, М. Каганов, О. Красотов, В. Алексєєв, Й. Дорфман.
1977 року виїхав до Ленінграда, де і помер 1 травня 1980 року.
Творчість Твори; для симфонічного оркестру — поема «Одеса» (1946), «Легенда» (1967), дві увертюри (1952, 1954); для оркестру народних інструментів — «Дніпро» (1949), Увертюра (1963); Струнний квартет (1950), два дитячі квартети (1931, 1935); для двох скрипок та віолончелі — Andante Пам'яті Леніна (1931); Фортепіанне тріо (1947); для скрипки й фортепіано — дві сонатини (1950, 1952); для домри й фортепіано — Сонатина (1970); п'єси для фортепіано; хори, пісні. Автор: «Учебника сольфеджио» (Одеса, 1930—1931, выпуски. 1–3); «Хрестоматии для гармонического анализа» (Одеса. 1933); «Пособия для развития слуховых навыков» (Одеса, 1935—1946, выпуски 1–4).
Література Коган Олександр Лазарович // ; С. В. Мірошниченко. Коган Олександр Лазарович //