Воздви́жівка (до 1894 року — Шелехівка, Гарненьке) — село в Україні, адміністративний центр Воздвижівської сільської громади Пологівського районі Запорізької області. Населення — 1324 особи. До 2017 року орган місцевого самоврядування — Воздвижівська сільська рада.

Географія Село Воздвижівка розташоване на одному з витоків річки Нижня Солона, на відстані 4 км від села Різдвянка Запорізького району та за 24 км на північний захід від міста Гуляйполе. Поруч пролягає залізниця, найближча станція Гайчур (за 10 км).

Історія Село знаходиться по обох берегах балки Куликової (інша назва Солона) - притоки річки Верхньої Терси.

Засноване як державне село у першій чверті ХІХ ст. переселенцями зі Слобожанщини. Пізніше прибувало населення і з Полтавщини.

Одна з груп переселенців прибула у село у 1843 році із с.Пустовойтівка Роменського повіту Полтавської губ. (нині Сумська обл.). Це селянські родини Синенко, Чорнобук, Чалий, Черевко, Даценко, Рой.

У цей же час у село було переселено декілька родин дрібної полської шляхти із Васильківського повіту Київської губернії. Це, зокрема, родини Лясковських та Міньковських.

У ХІХ ст. паралельна, народна назва села - Шелехівка.

На початок ХХ ст. Воздвижівка перетворилось у велике село із населенням 2680 осіб. Кам'яна Хресто-Воздвиженська церква села збудована у 1893 р. Знищена більшовиками в 1930-х роках.

На 1913 рік у селі діяла сільська управа, 2 земські школи, гамазей, паровий млин Мілова, торгові лавки.

У період Української революції 1917-21 рр. село Воздвижівка було важливим осередком Махновського руху. Багато мешканців села, колишніх махновців, було репресовано у 1937-38 рр.

Цікавим є той факт, що релігійна назва села в честь Воздвиження Чесного Хреста Господнього не була змінена за радянського часу.

7 (20) листопада 1917 року, відповідно до Третього Універсалу Української Центральної Ради, увійшло до складу Української Народної Республіки.

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 167 жителів села.

Найпоширеніші прізвища села: Хохотва, Омесь, Булані, Кольчієнко, Заіченко, Феленко, Холод, Мороз, Козаченко, Медяник, Макуха, Бражник, Фесенко, Хмара, Єна, Погорілі, Каленіченко, Денисенко, Федоренко, Рой, Лисенко, Синенко, Стасик, Сапун, Пилипенко, Черненко, Плясецький, Мирошниченко, Бережні, Богуславські, Чорнобук.

11 квітня 2017 року, шляхом об'єднання Верхньотерсянської, Воздвижівської та Долинської сільських рад Гуляйпільського району, утворена Воздвижівська сільська громада з адміністративним центром у селі.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Гуляйпільського району, село увійшло до складу новоутвореного Пологівського району.

16 жовтня 2022 року, вночі, російські окупанти завдали два ракетних удара по будівлі сільської школи. Навчальний заклад зруйновано майже вщент. Ще одна ракета потрапила до місцевого парку. Руйнувань зазнали також приватні будинки навколо.

21 червня 2024 року російські окупанти здійснили черговий терористичний акт — обстріляли фугасними авіабомбами село Воздвижівка з влучання у житловий будинок. Внаслідок ворожої атаки загинув одна людина, ще двоє осіб зазнали поранення.

18 вересня 2025 року російські війська завдали удару по селу чотирма авіабомбами. Внаслідок обстрілу зруйновані приватні будинки та господарчі споруди. Чотири жінки отримали поранення.

Населення За переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1384 особи, з яких 612 чоловіків та 772 жінки.

За інформацією ресурсу «gromada.info» на момент 2017 року населення Воздвижівки складало 968 осіб.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 1321 особа.

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: Мова Відсоток українська 93,13 % російська 4,08 % вірменська 1,59 % циганська 0,98 % молдовська 0,15 %

Економіка ПАТ «Агронива».

Об'єкти соціальної сфери НВК. Дільнична лікарня. Будинок культури. Музей.

Див. також Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Запорізька область)

Примітки

Посилання Погода в селі Воздвижівка Історія міст і сіл Української РСР. Запорізька область. Київ: Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1970, с. 615.