Пелагея Семенівна Голович ( 8 березня 1914, Катаржине — 21 червня 1997, Київ) — українська скульпторка; членкиня Спілки радянських художників України з 1945 року.
Біографія Народилася року в селі Катаржиному (нині Знам'янка Березівського району Одеської області, Україна). Членкиня ВКП(б) з 1943 року. У 1945 році закінчила Київський художній інститут, де навчалась зокрема у Макса Гельмана і Леоніда Шервуда.
Жила в Києві, в будинку на вулиці Панфіловців, № 42, квартира 1. Померла в Києві 21 червня 1997 року.
Творчість Працювала в галузі станкової і монументально-декоративної скульптури у стилі соцреалізму. Серед робіт: статуетка «Дівчинка на саночках» (1950); портрети «Стахановець А. Ков'яренко» (1949) «Герой Соціалістичної Праці А. Шутяк» (1950); «Розвідник М. Кузнецов» (1954, у співавторстві); «Ленін» (1957); «Знатна доярка М. Габер» (1957); «Ткаля В. Дунаєвська» (1958); «І. Мічурін» (1965); «С. Кіров» (1966); «Партизан В. Квітницький» (1967, оргскло); «Авіаконструктор К. Беляєва» (1972, гіпс); композиції «На полі бою» (1947, гіпс тонований; Лебединський художній музей); «Герой Радянського Союзу М. Щербаченко на полі бою» (1948); «Покоління пам'ятає» (1953); «Мати» (1954); «Прийом у піонери» (1955); «Будівельниця» (1960, гіпс тонований); «Молодий робітник» (1963); монументи «За мир» (1960); «Вічна слава» (1962). Брала участь у республіканських виставках з 1949 року.
Література Голович Пелагея Семенівна // ; Голович Пелагея Семенівна // ;