Рігпа (; , , «чисте знання-бачення») — термін, використовуваний у вченнях буддизму і дзогчен для позначення початкового . У загальнобуддійському сенсі рігпа є синонімом терміна бачья (інтуїтивне знання), протилежного авід'ï (головної причини помилок та ілюзій), що прирікає на низку перероджень у сансарі. У дзогчені термін рігпа має дещо відмінні конотаціїDescription of the word's meaning by Sogyal Rinpoche і означає чисту і природну присутність як основу будь-якого знання, властивого всім видам істот і будь-яким станам свідомості, за допомогою якого ми всі маємо природу будди, ніколи не розлучаючись з нею, але рідко усвідомлюючи її.
Апперцепція та вихід за її межі
Рігпа має три ознаки, які називаються «три споконвічні мудрості»: Сутність, Природа та ЕнергіяНамкай Норбу Ринпоче Дзогчен – состояние самосовершенства . Шанг-Шунг, С-Пб, 2001.. Перші з них – це початкова чистота (кадаг, ka dag) сутнісної природи (нгобо, ngo bo) і спонтанна (лхундруб, lhun grub) функціональна природа (рангжин, rang bzhin). Функціональна природа рангжин – це термін, яким у дзогчені позначається пратітья самутпада, оскільки рангжин вказує на той аспект основи буття, який знаходиться під управлінням пратітья самутпада (взаємозалежного виникнення). У Махаяні порожнеча і взаємозалежне виникнення є два аспекти єдиної реальності. Аспект рангжин долається за допомогою спеціальних видів йоги (таких, як тогал, thod rgal, та ін), що перетворюють людське тіло на «» самбхогакаїDalai Lama. (2004). Dzogchen, pg. 32. . ISBN 978-1-55939-219-8.. У цьому контексті лхундруб відноситься до механізму спонтанного створення пізнаваних видимостей (грі розуму), при кожній маніфестації якого долається схильність до оман і тим самим здійснюється звільнення від сансари разом з її насіннямCapriles. (2003). Buddhism and Dzogchen, pp. 88-89, 115, 154-157. Internet: http://webdelprofesor.ula.ve/humanidades/elicap/en/uploads/Biblioteca/bdz-e.version.pdf ..
Символом дзогчена є тибетська літера А, оточена райдужним . "А" символізує кадаг, а тіглє символізує лхундруб. Третій рівень мудрості – енергія, прояв початкового стану (тугдже, thugs rje) – це нерозривна єдність кадаг та лхундруб.
Найважливіший принцип дзогчена полягає у розрізненні чистого усвідомлення (рігпа) та обмеженого усвідомлення (сім, sems)Берзин А. Введение в дзогчен. Це розрізнення підкреслюється Джигме Лінгпа і перегукується з http://earlytibet.com/about/hashang-mahayana Accessed June 29, 2010.
характеризує рігпу як
чисте знання-бачення, позбавлене не тольки образів і значень, а й навіть ïх тіні. Не якесь містичне переживання, хоча у ньому воно і є, це не мета духовних устремлінь, хоча без знання-бачення вони безцільні. Рігпа — це абсолютне ніщо, що вроджене і присутнє у свідомості кожної істоти, у кожному акті психічної чи розумової події і навіть у проміжному стані між смертю та новим народженням — бардо. Те, що завжди є тут і зараз як присутність знання-бачення, без якого неможлива діяльність свідомості. Дзогченівський майстер — це той, хто в будь-яку мить будь-якого стану свідомості може «перейти» в рігпу, в чисту присутність
Крейг та ін. (1998: p. 476) описують «» або «» як процес подій у свідомості (C) з використанням позначень алгебри C1, C2 and C3, демонструючи при цьому безпосередність на підставі аргументу Reductio ad absurdum:
Те, що недвійне знання є єдиним можливим знанням Я, доводить аргумент reductio. Якщо для знання про Я потрібне наступне знання C2, яке має C1 як свій зміст, тоді, оскільки знання C2 неможливо без знання C3, ad infinitum, то знання про Я неможливо, тобто, воно неможливо, якщо тільки не розуміти Я за допомогою пройдених етапів знання. Оскільки знання Я є безпосереднім знанням, знання Я має бути недвійнимCraig, Edward (general editor) (1998). Routledge encyclopedia of philosophy: Luther to Nifo, Volume 6. Taylor & Francis. ISBN 9780415073103. Source: (accessed: Thursday April 22, 2010), p.476
У цій цитаті «недвійне знання» за допомогою тибетської термінології слід було б назвати рігпа, а «знання Я» - тибетським терміном рангриг (rang rig). Рігпа являє собою скорочення терміну рангрігпа, який включає обидва терміни: рігпа і рангрігWilliams, Paul (1998, 2000). The Reflexive Nature of Awareness: A Tibetan Madhyamaka Defence. Delhi, India: Motilal Banarsidass Publishers. ISBN 978-0700710300, p.xi. Другий термін у перекладах на тибетську служить як еквівалент санскритського слова «свасамведана/свасамвітті» (самоспостереження) і має різні сенси в різних навчаннях. У працях Дхармакірті він відноситься до бачення двоїстої свідомості в рефлексивній свідомості, що Еліас КапрілесCapriles, Elias. Clear Discrimination of Views Pointing at the Definitive Meaning: The Four Philosophical Schoolsof the Sutrayana Traditionally Taught in Tibet (With Reference to the Dzogchen Teachings). Merida, Venezuela: University of The Andes (Internet Provisional Publication). Internet: http://webdelprofesor.ula.ve/humanidades/elicap/ трактує за допомогою переосмисленої сартровської термінології як недвійне бачення усвідомлення об'єкта, в якому відсутня зв'язок між недвійним баченням і усвідомленням об'єкта, оскільки їх відносини подібні дзеркалу та відображенню у цьому дзеркалі. У цьому сенсі термін «свасамведана/свасамвітті» має на увазі здатність відображення і має безпосереднє відношення до кантовського терміну «апперцепція» або «усвідомлення сприйняття світу людською свідомістю».
У дзогчені він позначає розчинення двоїстої свідомості в недвоїстому знанні-баченні, причому це недвоїсне знання-бачення означає не недвоїсте знання двоїстого усвідомлення об'єкта, а є необхідною умовою для недуалістичного, неконцептуального мислення. У цьому зв'язку у цьому випадку не можна говорити ні про рефлексивность, ні про апперцепцію, оскільки немає двоїстого, концептуального сприйняття, про яке могло б знати недвійне знання-бачення. Існує думка, що розглянуті відмінності несуттєві і що вони зникають у практиці медитації.
Примітки