Інженерія приватності – це нова галузь інженерії, яка має на меті надати методології, інструменти та методи для забезпечення прийнятних рівнів приватності у системах.

У США прийнятний рівень приватності визначається з точки зору відповідності функціональним і нефункціональним вимогам, викладеним у , яка є договірним артефактом, що відображає відповідність суб'єктів контролю даних законодавству, наприклад , правилам безпеки медичних карт та інші законам про приватність. Однак у ЄС Загальний регламент захисту даних (GDPR) встановлює вимоги, які необхідно виконати. У решті світу вимоги змінюються залежно від місцевої реалізації законів про приватність та захист даних.

Визначення та сфера дії Визначення інженерії приватності, яке дає Національний інститут стандартів і технологій (NIST), таке:

Хоча недоторканність приватного життя розвивається як юридична сфера, інженерія приватності вийшла на перший план лише в останні роки, оскільки необхідність впровадження зазначених законів про приватність в інформаційних системах стала певною вимогою для розгортання таких інформаційних систем. Наприклад, Internet Privacy Engineering Network (IPEN) окреслює свою позицію в цьому відношенні так:

Інженерія приватності включає в себе такі аспекти, як управління процесами, безпека, онтологія та програмна інженерія. Фактичне застосування цих вимог обумовлено необхідним дотриманням законодавства, політикою приватності та «маніфестами», такими як Privacy-by-Design.

На більш високих рівнях впровадження приватності використовує технології, що покращують приватність , що включають анонімізацію та даних. Для розробки приватності потрібні відповідні методи інженерії безпеки, а деякі аспекти приватності можна реалізувати за допомогою методів безпеки. Оцінка впливу на приватність є ще одним інструментом у цьому контексті, і її використання не означає, що інженерія приватності практикується.

Однією з проблем, яка викликає занепокоєння, є правильне визначення та застосування таких термінів, як персональні дані, персональна інформація, анонімізація та псевдонімізація, які не мають достатніх і достатньо детальних значень у застосуванні до програмного забезпечення, інформаційних систем та наборів даних.

Іншим аспектом приватності інформаційних систем було етичне використання таких систем, особливо щодо спостереження, збору великих даних, штучного інтелекту тощо. Деякі члени спільноти розробників приватності та інженерії приватності виступають за ідею інженерної етики або відкидають можливість інженерії приватності в системах, призначених для спостереження.

Інженери програмного забезпечення часто стикаються з проблемами під час інтерпретації правових норм у сучасній технології. Законодавчі вимоги за своєю природою нейтральні щодо технологій, і в разі юридичної колізії будуть витлумачені судом у контексті поточного статусу як технологій, так і практики приватності.

Основні практики Оскільки ця галузь все ще знаходиться в зародковому стані, та у ній дещо переважають юридичні аспекти, наступний список лише окреслює основні сфери, на яких базується інженерія приватності:

Моделювання потоків даних Розробка відповідних термінологій/онтологій для вираження типів, використання, цілей тощо інформації (PIA) Керування приватністю та процеси

Семантика

Незважаючи на відсутність цілісного розвитку вищезгаданих напрямків, курси для навчання інженерії приватності вже існують. Міжнародний семінар з інженерії приватності, проведений разом із з безпеки та приватності, надає місце для вирішення «розриву між дослідженнями та практикою в систематизації та оцінці підходів до виявлення та вирішення проблем приватності під час інженерії інформаційних систем».

Існує ряд підходів до інженерії приватності. Методологія LINDDUN використовує ризик-орієнтований підхід до інженерії приватності, коли потоки персональних даних, які піддаються ризику, ідентифікуються, а потім захищаються контролями приватності.Wuyts, K., & Joosen, W. (2015). LINDDUN privacy threat modeling: a tutorial. CW Reports. accessed 2019-12-10 Рекомендації щодо тлумачення GDPR були надані в деклараціях GDPR, які були закодовані як інструмент прийняття рішень, який відображає GDPR у сили розробки програмного забезпечення з метою визначення відповідних моделей приватності. Ще один підхід використовує вісім стратегій приватності – чотири технічні та чотири адміністративні – для захисту даних та реалізації прав суб’єктів персональних даних.

У багатьох випадках заходи з інженерії приватності впроваджуються після створення або розгортання системи, коли основні архітектурні рішення щодо збору, структури та обробки даних вже закріплені. Таке застосування може зменшувати окремі ризики, однак воно часто не дозволяє усунути системні проблеми, пов’язані з надмірним збором даних, широкими потоками інформації або первинними проєктними припущеннями щодо використання персональних даних. У результаті ризики можуть зберігатися протягом усього життєвого циклу системи, навіть за наявності технічних та організаційних заходів захисту. Це підкреслює значення раннього інтегрування принципів інженерії приватності на етапах концептуалізації та проєктування, а також демонструє обмеженість коригувальних підходів у вже функціонуючих інформаційних системах.

Інформаційні аспекти Інженерія приватності особливо пов’язана з обробкою інформації щодо наступних аспектів або та їх відношень до їх реалізації в програмному забезпеченні: Онтології обробки даних Онтології типу інформації (на відміну від ідентифікуючої інформації або машинних типів) Поняття контролера та процесора Поняття наявності повноважень та ідентифікації Походження інформації, включаючи поняття суб'єкта даних Призначення інформації, а саме: первинні дані чи набори і набори даних (див. також зашумлення і анонімізація) Використання інформації

Крім того, як зазначене вище впливає на класифікацію безпеки, класифікацію ризиків і, таким чином, рівні захисту, які можна потім метризувати або розрахувати.

Визначення приватності Приватність є сферою, в якій переважають юридичні аспекти, але вимагає реалізації з використанням інженерних методів, дисциплін та навичок. Інженерія приватності як загальна дисципліна базується на розгляді приватності не тільки як юридичного аспекту чи інженерного аспекту та їх уніфікації, а й на використанні таких сфер:

Приватності у філософському аспекті Приватності у економічному аспекті, зокрема теорії ігор Приватності у соціологічному аспекті

Див. також Інформаційна безпека Ризик-менеджмент

Примітки

Посилання