С'Ганг Гваай Линагаай (, дослівно «острів Червоної трісќи»), також відомий як або по-англійськи, — село на невеликому острові з такою ж назвою (англ. Острів Ентоні) на південь від головного острова Гайда-Гваї, який знаходиться на схід від материкового узбережжя канадської провінції Британська Колумбія. Залишки великих звичайних кедрових будинків, а також різьблені надгробки і тотемні палі ілюструють мистецтво та побут народу гайда. Село, населене до 1880-х років, пропагує повсякденну культуру народу гайда та їхнє ставлення до землі і моря, засноване на полюванні та рибальстві, і є матеріальним уособленням іхньої вікової традиції. Тому в 1981 році село С'Ганг Гваай було внесене до списку об'єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в Північній АмериціSGang Gwaay Preuzeto 1. rujna 2012.. Село також належить до заповідної території Національного парку Ґваї Гаанас.

Назва

Назва поселення мовою гайда, S'G̱ang Gwaay Llanagaay, за деякими джерелами, нагадує жалібні звуки вітру, що проходить крізь отвори в морських скелях, за іншими — це назва острова Червоної тріски — цінної здобичі місцевих рибалок. Англійська назва Ninstints походить від імені наймогутнішого вождя народу кунгіт-гайда, шанованого від XIX століття.

Протягом XVIII-XIX століть село було також відоме як Коя або Койя (тоб. Кві-а), на честь тодішнього вождя Коягу. Це через те, що тодішнім звичаєм капітанів кораблів було називати індіанські села іменами їхніх вождівKoyah , Dictionary of Canadian Biography Online Preuzeto 1. rujna 2012..

Історія Перші сліди людей на острові датуються майже двома тисячами років. Вожді С'Ганг Гваай підтримували союз з народом цимшіан із села Кікатла на прибережному острові Дельфінів, з яким вони воювали проти гайда з села Скидіґіт, розташованого на східному узбережжі острова Греєм, найбільшого острова Гайда-Гваї.

Під час морської торгівлі хутром з 1780-х років село відвідували британські та американські капітани кораблів. У 1789 році американський капітан Джон Кендрік принизив вождя Коя, ув’язнивши його на кораблі, поки вкрадений одяг не повернули. Через два роки капітан повернувся, і гайди напали на його корабель «Вашингтон». G.P.V. Akrigg i Helen B. Akrigg, British Columbia, Chronicle, 1778-1846., 1975., Vancouver: Discovery Press. Вождь Коя, швидше за все, був убитий під час нападу на американський корабель капітана Джона Бойта в 1795 році.

У 1862 році населення С'Ганг Гваай було спустошене епідемією віспи, і до 1885 року більшість вцілілих жителів переїхала до Скидігіт, села своїх колишніх лютих ворогів. Село не було повністю покинуте до 1880 -х років, коли близько 25 індіанців проводили там зиму перед тим, як вирушити на літнє полювання та риболовлю вздовж архіпелагу.

Особливості С'Ганг Гваай — найпівденніше село гайда, розташоване на невеликому острові між центральним островом Морсбі на півночі та заході від найбільш південного острова архіпелагу, Кунґіта. У ньому зберігається найбільша кількість тотемів гайда на їхньому природному місці, 32 з них, багато з яких вважаються витворами мистецтва, хоча вони приречені пропасти через вологий клімат тропічних лісів . Ці дерев’яні палі, у формі стилізованих антропозооморфних фігур, стали символом народу гайда та островів Гайда-Гваї, а також головною туристичною визначною пам’яткою.

Крім них збереглося десять великих кедрових будинків, в яких жили великі громади, а також різьблені надгробки з кістками предків. Село дуже віддалене, і до нього можна дістатися тільки на човні або літаку з міст північної частини архіпелагу.

Сам острів має унікальне острівне біологічне різноманіття, яке розвивалося протягом сотень тисяч років і значно відрізняється від сусіднього материка. Таким чином, види, які можна зустріти на суші, такі як американський чорний ведмідь, куниця, горностай і миша-олень (Peromyscus), більші за своїх материкових родичів.

Крім того, близько 1,5 мільйона морських птахів гніздяться вздовж 4700-кілометрового узбережжя островів, причому половину з них можна зустріти на острові С'Ганг Гваай: дзьоборіг (Cerorhinca monocerata), моржик чорногорлий (Synthliboramphus antiquus), топорик (Fratercula cirrhata), іпатка тихоокеанська (Fratercula corniculata), пижик алеутський (Ptychoramphus aleuticus), качурка північна (Oceanodroma leucorhoa). Море біля узбережжя острова є домом для великої кількості морських мешканців, таких як: лосось, оселедець, палтус, себастиди, мідії, краби, морські зірки, восьминоги тощо. Під час міграції в Берингове море сірі кити проводять свою весну вздовж узбережжя архіпелагу разом з дельфінами, морськими свинями і тюленями звичайними (Halichoerus grypus) .

Джерела

Зовнішні посилання