Самбата́с (Самвата́с, ) — гапакс, себто слово невідомого походження і непевного значення, не засвідчене ніде, крім трактату «Про управління імперією» (середина X століття)Константин Багрянородный, «Об управлении», сс. 8-10., що його написав візантійський імператор Костянтин VII Багрянородний. Вжито як другу назву Києва чи то Київської фортеці.
Деякими дослідниками альтернативна назва Києва розглядається як підтвердження того, що місто могло знаходитись певний час під хазарським впливом або контролем. Про це також може свідчити іменування князів київських «каганами народа Рос».
Версії У таблиці нижче наведений неповний перелік версій різних дослідників, щодо того, що з себе являв Самбатас, де він розташовувався, якою є етимологія його назви. + Текст опису Версія Етимологія Джерела М. М. Карамзін Назва Києва — Від слов. «сама мать» (Київ — мати міст руських) Назва Києва — Від слов. «ся есть мать» (варіант версії Карамзіна) Паризо Назва Києва — Від слов. «за водою», позаяк Київ знаходиться за водою (Дніпром) Г. А. Ільїнський Назва пристані в місці впадіння Десни в Дніпро — Від слов. *Sǫ-vodь або *Sǫ-voda ( — «, вир») Фортеця заснована Олегом Лиса гора (Юрковиця) — Б. О. Рибаков Назва урочища в Києві Біля Почайни (можливо) — С. О. Гедеонов Назва Києва — Аналогично назві угорського міста СомбатТак у джерелі. Імовірно мається на увазі Сомбатхей. П. К. Брун Хазарська назва Києва від імені сина візантійського імператора Льва Вірменина Самватеса (Сімбатеса) — Від особистого імені Самватес (Сімбатес), від або Хазарська назва Києва — Від («високий», «горищний») + («сильний») = «горищне укріплення», «висока фортеця» Ф. Вестберг, А. А. Архипов Єврейсько-хазарська назва Дніпра і Києва — Від назви міфічної річки Самбатіон Сакральна назва хазарської фортеці в Києві, що паралельно мала світську назву Манкерц Хоривиця (Юрковиця) Від = евр. Шаббат С. И. Климовський Назва полянського городища-схованки, яке побутувало в юдейській колонії Києва Хоревиця (Киселівка) Хазарська (sam+bat) або від річки Самбатіон М. Я. Марр Іранська назва Києва — Від іранського особистого імені Смбат Скандинавська назва Києва — Від — «піщана мілина» або — "піщана височина " Скандинавська назва Києва — Від — «піщаний брід» Й. Добровський Скандинавська назва Києва — Від — «стоянка човнів» В. С. Янович Фортеця збудована готами бл. 250 р. н. е. Бусове полеУ Климовського помилково вказана Бусова гора. Від герм. sam — «збір» та botas — «човни» Використана Костянтином Багрянородним назва укріплення «Городець» на Почайні, по аналогії з портом Самбатас у Константинополі На косі між Почайною та Дніпром — О. Д. Федченко Балтська назва фортеці Вишгород Вишгород, Ольгина гора Споріднено з — «кут», «край», або можливо — «споруда» і — «будинок», тобто фортеця на високому порізаному виступі А. Шилов Чудська назва фортеці Києва — Від чуд. *Samba-aita або *Samba-aitaus — «жердина, (стовп)-огорожа», калька , розуміючи як похідне від — «палка, посох, жердина»
Примітки
Джерела та література Вортман Д. Я. Самбатас // . — Том 10. — К., 1983. — С. 10
Література Westberg F. Ibrâhîm's-ibn-Ja'kûb's Reisebericht über die Slawenlande aus dem Jahre 965. «Записки Императорской академии наук», 1898, т. 3 Бруцкус Ю. Д. Письмо хазарского еврея от X века. Берлин, 1924 Ильинский Г. А. Σαμβατας Константина Багрянородного. В кн.: Ювілейний збірник на пошану М. С. Грушевського, т. 2. К., 1928 Лященко А. И. Киев и Σαμβατας у Константина Багрянородного. «Доклады АН СССР: Серия В», 1930, № 4 Новиков В. А. Этимологические загадки. «Lingua Posnaniensis», 1963, nr. 9 Трубачев О. Н. Языкознание и этногенез славян. «Вопросы языкознания», 1982, № 5 Архипов А. А. Об одном древнем названии Киева. В кн.: История русского языка в древнейший период. М., 1984 Лебедев Г. С. Эпоха викингов в Северной Европе. Л., 1985 Зоценко В. М. Ще раз про «Самбатас». В кн.: Старожитності Русі-України. К., 1994 Архипов А. А. По ту сторону Самбатиона: Этюды о русско-еврейских культурных, языковых и литературных контактах в X—XVI вв. Oakland, California, 1995
Посилання Легенды о возникновениии Киева, Єгоров В. Читаючи Костянтина Багрянородного , Отец городов русских . Шамсі Башту // Україна і українці очима світу: бібліогр. покажч. / НПБУ; упоряд.: О. І. Білик, К. М. Науменко; літ. ред. О. І. Бохан; наук. ред. В. О. Кононенко; — Київ: НБУ ім. Ярослава Мудрого, 2018. — С. 25—26. — 248 с.